Глава МЗС РФ Лавров відвідає Китай для обговорення війни проти України
Джерело: Reuters
8-9 квітня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відвідає Китай зокрема для обговорення війни проти Україні та “поглиблення партнерства між Москвою та Пекіном”.
Переговори Лаврова з міністром закордонних справ Китаю Ван І, який передав російському міністру запрошення, стосуватимуться двостороннього співробітництва, а також “гарячих тем”, таких як війна в Україні та Азійсько-тихоокеанський регіон.
Минулого місяця агентство Reuters повідомило, що глава РФ Володимир Путін у травні планує поїздку до Китаю для переговорів із президентом КНР Сі Цзіньпіном, що може стати першим закордонним візитом глави Кремля за його новий президентський термін.
Китай і Росія оголосили про “безмежне” партнерство в лютому 2022 року, коли Путін відвідав Пекін за кілька днів до того, як вдерся в Україну, спровокувавши найбільш смертоносну сухопутну війну в Європі з часів Другої світової війни.
Сполучені Штати вважають Китай своїм найбільшим конкурентом, тоді як Росію – найбільшою загрозою національній безпеці.
У 2023 році китайсько-російська торгівля досягла рекорду в 240,1 мільярда доларів, що на 26,3% більше, ніж роком раніше. Китайські поставки до Росії підскочили на 46,9% у 2023 році, тоді як імпорт з Росії зріс на 13%.
За даними китайської митниці, у 2023 році товарообіг між Китаєм і США впав на 11,6% до 664,5 мільярда доларів.
Через рік війни в Україні Китай у 2023 році опублікував документ із 12 пунктів щодо врегулювання російсько-української війни. Росія назвала позицію Китаю розумною.
Своєю чергою, Швейцарія погодилася провести мирний саміт на прохання президента України Володимира Зеленського, котрий запропонував Формулу миру, що передбачає повний вихід Росії з усіх територій, контрольованих російськими військами.
У лютому агентство Reuters повідомило, що пропозиція Путіна щодо припинення вогню в Україні для заморожування війни була відхилена Сполученими Штатами після контактів між посередниками.
Нещодавно США попередили, що Китай посилив підтримку Росії, включно з наданням геопросторової розвідки, допомогаючи РФ воювати проти України.
- Згідно з даними аналітичних компаній LSEG, Kpler і Vortexa, російський нафтовий танкер “Liteyny Prospect”, який потрапив під санкції, пришвартувався в китайському порту Хуанхуа, щоб вивантажити 700 000 барелів російської сирої нафти “Сокіл”.
- Глава МЗС Китаю Ван І заявив, що Пекін пропонує провести міжнародну конференцію для врегулювання, як він назвав “кризи” в Україні.
- Росія обійшла Саудівську Аравію, ставши головним постачальником сирої нафти в Китай в 2023 році. Китаю вдалося закупити велику кількість нафти зі знижкою для своїх переробних заводів, попри західні санкції.
- Сили оборони США, Японії, Австралії та Філіппін заявили, що 7 квітня проведуть “спільну морську діяльність” в Південнокитайському морі, щоб підтримати вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.