Путін заявив про намір відвідати Китай у травні 

Джерело: tagesschau

25 квітня глава РФ Володимир Путін повідомив про плани здійснити візит до Китаю у травні 2024 року.

Планується візит (до Китаю – ред.) у травні, — заявив Путін на економічному форумі в Москві.

Ймовірно, ця поїздка стане першим закордонним візитом у новому шестирічному терміні Путіна після так званих виборів президента РФ. Востаннє він відвідав Китай у жовтні 2023 року.

Окрім цього, менш ніж за три тижні до того, як російські війська вдерлися в Україну, Путін у лютому 2022 року підписав угоду про партнерство з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.

Зауважимо, у березні агентство Reuters повідомило, що Путін у травні відвідає Китай для переговорів із Сі Цзіньпіном.

Одне з джерел уточнило, що поїздка Путіна до Китаю, ймовірно, відбудеться у другій половині травня. Два джерела сказали, що візит Путіна відбудеться перед запланованою поїздкою Сі Цзіньпіна до Європи.

Іноземні дипломати та оглядачі заявили, що очікували, що після “переобрання” Путін здійснить свій перший візит в Китаї. Інавгурація Путіна на посаді президента має відбутися 7 травня.

Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки

Зауважимо, 17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

Хоча малоймовірно, що Росія погодиться на передачу Путіна, російського президента можуть заарештувати, якщо він відвідає країни-члени МКС. 11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.

Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.

25 квітня депутати Європейського парламенту засудили російські вибори президента як “фейкові” та відмовилися визнавати легітимність Володимира Путіна як глави РФ.

Раніше стало відомо, що Парламентська асамблея Ради Європи офіційно не визнає легітимність Володимира Путіна як президента Російської Федерації і повторює заклик до держав-членів припинити з особою усі контакти.

Відповідний заклик міститься в резолюції ПАРЄ, присвяченій загибелі російського політика Олексія Навального та “необхідності протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні проти демократії”. Резолюцію оприлюднили 17 квітня.

Варто зауважити, уряд Німеччини після президентських виборів у Росії не називає главу цієї держави Володимира Путіна президентом РФ. Такий висновок випливає з пресконференції заступниці офіційного представника уряду ФРН Крістіане Гоффман у Берліні 18 березня.

Зокрема у відповідь на запитання, чи будуть в уряді ФРН до Путіна звертатися “президент” чи інакше, Гоффман заявила: “Наразі контакти з Росією дуже скорочено. Загалом ми готові говорити і з Путіним, якщо це матиме сенс. Та наразі таких планів немає”. У відповідь на уточнювальне питання вона додала: “На цей момент ми не перебуваємо в діалозі з Володимиром Путіним, тому не обговорюємо таке питання (як його називати – ред.)”.

Зауважується, що попри кілька запитань з проханнями уточнити цей нюанс, представники уряду ФРН так і не назвали Путіна президентом РФ.

Окрім цього, у МЗС Німеччини зауважили, що відомство має намір називати Путіна “так само, як і робило це в минулому – Путін”. На запитання, чи додаватиме МЗС якесь позначення, офіційний представник МЗС ФРН Себастьян Фішер відповів: “Не пам’ятаю, щоб у минулому ми додавали якесь позначення”.

Водночас, наголосили у DW, кілька тижнів раніше представники МЗС ФРН вживали титул “президент” щодо Путіна, коментуючи, зокрема, смерть російського політика Олексія Навального та ситуацію зі свободою вираження думок у РФ.

Німеччина не визнає вибори в Росії законними і не вважає їх вільними та чесними, – наголосила Гоффман.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр також наголосили, що не мають наміру вітати Путіна зі “збереженням повноважень глави РФ”.

Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.

Ввечері 9 листопада російські війська атакували Київщину. Під масованим ворожим ударом перебував Вишгород. 

Командування російської армії, ймовірно, передає главі РФ Володимиру Путіну фальшиві відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту, про неіснуючі перемоги на фронті в Україні, свідчать джерела, наближені до господаря Кремля.