Венеційська комісія опублікувала терміновий висновок щодо закону про «іноагентів» у Грузії
Джерело: висновок Венеційської комісії
21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
Висновок підготовлений на прохання президента Парламентської асамблеї відповідно до статті 14a Регламенту комісії.
Комісія висловила прикрість, що парламент Грузії затвердив законопроєкт, не дочекавшись висновку Венеціанської комісії, попри заклики Голови Парламентської Асамблеї та Генерального секретаря Ради Європи.
Зазначається, що фундаментальні недоліки документа спричинять значні негативні наслідки для свободи об’єднань та вираження думок, недоторканності приватного життя, участі у громадських справах, а також дискримінації.
У звіті мовиться, що закон вплине на відкриті, поінформовані суспільні дебати, плюралізм та демократію.
Комісія рекомендувала влада Грузії “відмовилася від спеціального режиму реєстрації, звітності та вимог до публічного розкриття інформації для організацій громадянського суспільства, інтернет-ЗМІ та мовних компаній, які отримують іноземну підтримку, включаючи адміністративні санкції”.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.
Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.
Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.
Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.
Своєю чергою, Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.
Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.
У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його російським.
Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не підлягає жодній зміні, жодному вдосконаленню. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.
Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президентка не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.
Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказано.
Тим часом в уряді заявили, що можуть врахувати “змістовні рекомендації” від західних партнерів в рамках механізму вето. Зурабішвілі ж відповіла кабміну, що не ввійде “ні в які маніпуляції з метою якось ушляхетнити його [закон]”.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- У Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.
Військові витрати Росії у першому кварталі 2026 року зросли на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та досягли 5,9 трлн рублів, мовиться в аналізі наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге на основі даних Міністерства фінансів РФ.
28-річна Вероніка Чуян загинула під час повторного російського ракетного удару по Києву, накривши власним тілом двох малолітніх синів. Діти вижили, однак трирічний Яків зазнав тяжкого поранення і переніс п’ять операцій.
Україна та Молдова в понеділок розпочнуть змістовні переговори про вступ до Європейського Союзу. Першим відкриють кластер, що охоплює верховенство права, демократію, судову систему та боротьбу з корупцією.
14 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що лише за цей тиждень російські війська випустили по Україні 1920 дронів, 1790 КАБів та 17 ракет.
Державний секретар США Марко Рубіо захистив дії Вашингтона в Ормузькій протоці після того, як Індія висловила протест у зв’язку з американськими ударами, які забрали життя трьох індійських моряків.