Глава МЗС Німеччини відвідала позиції українських зенітників
Джерело: Bild
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок побувала на околицях Києва, де поспілкувалася з бійцями українського мобільного загону ППО. Міністерка висловила переконання у необхідності посилення українського захисту.
Люди тут, в Україні, з якими я сьогодні знову зустрілася, борються із мужністю левів та левиць. Нам складно собі уявити, що це взагалі означає. Ми були за містом у полі, де молоді люди воюють на зенітних пікапах для збиття дронів та ракет. Ці мобільні групи виїжджають для захисту від атак з повітря критичної інфраструктури, яка не має оборони у вигляді систем Patriot або Gepard. Вони самі їх збивають. Коли атакують дрони, вони не можуть бути впевнені, що самі не будуть під ударом, якщо їх не збити, – поділилася враженнями Бербок від поїздки з заступником головного редактора Bild Паулем Ронцгаймером.
Міністерка зауважила, що вкотре переконалася у необхідності збільшення оборонних постачань. Додавши, що підтримує міністра оборони Бориса Пісторіуса, котрий нещодавно запросив у Мінфіну ФРН 3,8 млрд євро як додаткове фінансування на озброєння України.
Тоді як, відповідаючи на запитання стосовно ракет Taurus, вона пояснила, що рішення про передачу цієї зброї має ухвалити коаліційний уряд. Бербок нагадала, що давно сформувала власну думку щодо цього питання, тоді як канцлер ФРН має іншу думку. Тож для погодження, три партії в уряді повинні прийняти спільне рішення.
21 травня до України з візитом прибула глава МЗС Німеччини Анналена Бербок. У МЗС ФРН наголосили, що візит Бербок до Києва відбувається у непростий час, коли росіяни почали повторний наступ на Харків. Тому мета візиту – запевнити українських союзників у тому, що навіть попри загострення ситуації, Німеччина та Європа залишатимуть на боці України і не припинять підтримувати її.
Зауважимо, у квітні уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.
Федеральний уряд ФРН виступає з новою ініціативою щодо надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони. З цією метою міністерка закордонних справ Анналена Бербок та глава Міноборони Борис Пісторіус комунікують із союзниками. Адресатами є партнери в НАТО та Європейському Союзі, а також треті країни, зазначив речник МЗС, не надаючи додаткових подробиць.
Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна. Згідно з попередніми даними, у першому кварталі 2024 року у Німеччині видано дозволи на остаточний експорт озброєнь на суму близько 5,2 млрд євро. Основною країною-отримувачем стала Україна, для котрої схвалили експорт озброєнь на суму близько 3,8 млрд євро.
- У 2024 році Міноборони Німеччини запросило в уряду додаткові 3,8 млрд євро на військову допомогу Україні.
- Німеччина підтримала армію України на суму приблизно 5,4 мільярда євро за 2023 рік.
- Уряд Німеччини веде переговори з європейським розробником та виробником ракетних систем MBDA про постачання Україні крилатих ракет Taurus.
- 21 травня президент Володимир Зеленський та глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час зустрічі обговорили ситуацію на фронті, а також ініціативу ФРН щодо пошуку систем ППО для України на тлі масованих обстрілів з боку РФ.
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.
Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.
23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.
Українські захисники своєчасно викрили наміри російських окупантів щодо захоплення населеного пункту Бочкове на Харківському напрямку.