Як спонукати ветерана звернутися до фахівця з ментального здоров’я: поради МОЗ
Джерело: пресслужба МОЗ
У Міністерстві охорони здоров’я зауважили, що часом рішення звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра не даються легко. У відомстві надали поради, як спонукати ветеранів звернутися по необхідну допомогу.
Зауважується, що наразі культура звернення по таку допомогу лише формується, тоді як стереотипи про ментальне здоров’я досі переважають.
У випадку з ветеранами, які мали травматичний досвід, може додаватися небажання “аби хтось порпався у голові” або ж переконання, що зрозуміти зможуть лише “свої”.
Ми можемо мати щире бажання допомогти людині, та варто памʼятати, що тиснути, сваритися чи примушувати звернутися до спеціаліста — невдалий варіант. Завжди, а особливо у випадку з військовими, слід шукати власний шлях, побудований на довірі й турботі, — пояснили фахівці.
Зауважимо, Міністерство оборони України розпочало пілотний проєкт з реабілітації військовослужбовців, основним завданням якого є створення ефективного реабілітаційного простору за участі цивільних та військових закладів охорони здоров’я, соціальних служб та органів місцевого самоврядування.
Для цього процес реабілітації у сфері охорони здоровʼя повинен пройти етап реформування.
Серед першочергових задач — уніфікація стандартів і протоколів, наскрізний моніторинг та контроль результатів. Також планується створення центрів досконалості – закладів, які візьмуть на себе лідерство у сфері реабілітації.
Процес реформування також передбачає формування так званого ефективного маршруту пацієнта, який базуватиметься на прогнозі його подальшого лікування та реабілітації, а також на визначенні профільних закладів згідно з особливостями травм та захворювань.
- Фонд американського благодійника Делла Лоя Хансена та Київська обласна державна адміністрація розпочали спільну роботу з розробки концепції створення сучасного реабілітаційного госпіталю для військовослужбовців та цивільних осіб.
- В Україні мають намір створити шість реабілітаційних центрів для військовослужбовців, один – з метою реінтеграції осіб, котрих звільнили з російського полону, решту – для надання допомоги військовослужбовцям та їхнім сім’ям.
- Під час онлайн-зустрічі з очільником МОЗ України Віктором Ляшком канцлерка уряду Литви Гедре Бальчітіте повідомила, що її країна виділить 6 мільйонів євро на розвиток української системи реабілітації.
- Від початку вступної кампанії до медичних закладів вищої освіти вже подано 527 заяв на вступ на реабілітаційні спеціальності.
- За підтримки Програми НАТО з переходу з військової кар’єри на цивільну, у межах Комплексного пакету допомоги Україні (КПД), у Збройних силах України успішно завершено шостий цикл тренінгів в межах проєкту з психологічної реабілітації та відновлення психологічної стійкості та боєздатності військовослужбовців – учасників бойових дій.
- В Україні створили інноваційний мобільний застосунок, котрий допомагає ветеранам та військовослужбовцям отримати безоплатну спортивну реабілітацію.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.






