НАТО планує збільшити обсяг розвідданих для України щодо засобів електронної боротьби РФ
Джерело: Bloomberg
НАТО планує розширити співпрацю з Україною у сфері оборонних технологій і надавати більше розвідувальних даних про російські засоби електронної боротьби. Це рішення ухвалили після зняття деяких обмежень на підтримку України з боку країн-членів альянсу.
Помічник генерального секретаря НАТО Девід ван Віл сказав, що через цю війну блок виділив більше ресурсів на кібербезпеку та відстеження російських військових технологій. За його словами, українці впроваджують інновації з високою швидкістю, але росіяни також не відстають, що робить військові інновації схожими на шахову партію.
Нещодавні успіхи Росії змусили союзників України послабити обмеження на озброєння, яке вони надають Києву. США та Німеччина вперше дозволили удари на територію Росії. Раніше це було заборонено через побоювання протистояти країні з найбільшим ядерним арсеналом.
До липневого саміту НАТО у Вашингтоні буде завершена угода про нові межі обміну інформацією, включно з ланцюжками постачання дронів. Ця програма покликана допомогти Україні стати значним постачальником технологій після закінчення війни.
НАТО також прагне використати швидке впровадження та розгортання технологій в Україні як модель для інших країн.
На першому Форумі оборонних інноваторів, що відбувся у Кракові, брали участь представники Києва, Брюсселя та Пентагону. Серед них були і десятки стартапів, що створюють бойове обладнання. Військові постачання стали ключовою темою заходу.
Олексій Борняков, заступник міністра техніки України, наголосив на прямолінійності підходу своєї країни до закупівель: “Якщо це вбиває росіян, ми це купуємо”. Водночас Україна посилила свої правила військових закупівель після корупційних скандалів.
Російська стратегія значною мірою залежить від імпорту безпілотників з Ірану та компонентів з Китаю. Російські військові також розробляють нові технології, що можуть уникати акустичних датчиків для визначення дронів.
Постійне глушіння Росією системи GPS стало однією з головних тем заходу. Це втручання порушує роботу українських безпілотників та іноземної високоточної зброї, а також впливає на авіарейси та морський рух у Балтії та Фінляндії.
Для протидії цьому українські стартапи розробляють дрони, що можуть навігувати без GPS, використовуючи бортові камери та датчики. Захід включав сесію “швидких побачень” між стартапами та інвесторами, включно з Інноваційним фондом НАТО.
Патрік Шнайдер-Сікорський, партнер NIF, зазначив, що багато розробників дронів працюють над пристроями, які не залежатимуть від GPS. Українські стартапи також прагнуть фінансування та технічного прогресу для подальшої боротьби на полі бою.
Ярослав Філімонов, виконавчий директор стартапу Kvertus, що займається радіоелектронною боротьбою, висловив думку про успіхи РФ. На його думку, вони пояснюються не кращою якістю технологій, а їх кількістю та великими бюджетами.
- Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що триває вже третій рік, НАТО запланувало багато “сухопутних коридорів”, якими у разі війни з Росією на лінію фронту перекидатимуть американські війська та бронетехніку.
- Президент США Джо Байден заявив, що Росію слід позбавити можливості повторно окупувати територію України у майбутньому, але це не обов’язково передбачає українське членство в НАТО.
Президент США Дональд Трамп вперше планує передати Україні зброю, використовуючи президентські повноваження, якими активно користувався його попередник – Джо Байден, інформують обізнані джерела.
10 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Римі оголосила про підписання нового пакету угод на €2,3 млрд з міжнародними та двосторонніми публічними фінансовими установами для підтримки відновлення України, що підтверджує непохитну відданість ЄС відбудові України та її європейському майбутньому.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, коментуючи ініціативу створення Коаліції охочих, підтвердив, що Лондон готовий направити свої війська до України для підтримки потенційного припинення вогню з Росією.
Згідно з доповіддю Моніторингової місії ООН з прав людини, у червні в Україні загинули 232 цивільних, що стало найвищим рівнем за останні три роки. Ще 1343 дістали поранення.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Дмитру Пархісенку — помічнику народного депутата від “Слуги народу” Геннадія Касая, члена оборонного комітету ВР. Його підозрюють у причетності до схеми з постачання непридатних шин для потреб ЗСУ, що завдала збитків державі на понад 27 млн грн.