Уряд Німеччини не оголошуватиме дострокові вибори до Бундестагу
Джерело: DW
Партії із правлячої коаліції не задумалися “ні на секунду” про дострокові вибори до Бундестагу, заявив офіційний представник уряду Штеффен Гебештрайт, коментуючи заклик опозиції на тлі слабких результатів коаліційних партій на виборах до Європарламенту.
Наступні парламентські вибори в Німеччині призначені на осінь 2025 року, і в уряді мають намір дотримуватися цього плану.
На виборах до ЄП Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца набрала 13,9% голосів виборців, тоді як їхні партнери з правлячої коаліції, “зелені” та Вільна демократична партія – 11,9% і 5,2% відповідно. Своєю чергою, опозиційний консервативний блок ХДС/ХСС отримав 30% голосів, однак, правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” має 15,9% голосів.
Лідер ХСС Маркус Зедер заявив, що правляча коаліція “більше не має підтримки населення”, і закликав провести дострокові вибори до Бундестагу. Він нагадав про президента Франції Емманюеля Макрона, котрий, на тлі зменшення підтримки його партії на виборах в ЄП, розпустив парламент і призначив дострокові вибори. Зедер також закликав уряд ФРН суттєво переглянути політику щодо мігрантів, аби запобігти успіху АдГ на майбутніх виборах у Тюрінгії, Саксонії та Бранденбурзі.
Зауважимо, 9 червня президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск парламенту. Позачергові вибори відбудуться 30 червня та 7 липня. Макрон зробив оголошення після поразки його партії на виборах в Європарламент. Партія “Національне об’єднання” Марі ЛеПен набирала близько 32%, тоді як партія Макрона отримала 15% голосів, а соціалісти мають 14%.
З 6 по 9 червня відбулися десяті вибори до парламенту ЄС, які проводять раз на п’ять років. Громадяни ЄС можуть проголосувати за своїх представників у Європейському парламенті у Страсбурзі. Цього разу 96 із 720 євродепутатів оберуть у Німеччині.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що росіяни готуються до втручання у вибори до Європарламенту.
Туск наголосив, що погрози стосуються саме його країни. Також серед країн, які перебувають під найбільшою загрозою втручання, крім Польщі ще є Литва, Латвія, Естонія та меншою мірою Фінляндія.
Згодом ЗМІ проаналізували, як російські інтернет-тролі намагаються втрутитись у вибори до Європейського парламенту за допомогою дипфейків та двійників.
Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
- Віцепрезидентка Європейської комісії з цінностей і прозорості Віра Йоурова заявила, що Президент РФ Володимир Путін та “інші ворожі актори” можуть зловживати відсутністю регулювання платформи Telegram для поширення фейкових новин у східних країнах Європейського Союзу.
- За минулі два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
- Йоурова та єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс заявили, що РФ спотворює історію та поширює теорії змови, щоб “отруїти демократичні країни шкідливою дезінформацією”.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на “марші миру” заявив про свій намір створити проросійську “коаліцію миру” в майбутньому складі Європарламенту.
За даними синоптиків, у неділю, 20 квітня, в Україні збережеться тепла погода, подекуди- короткочасний дощ.
За роки повномасштабної війни 67 українських священників, пасторів та монахів стали жертвами вбивств або катувань з боку російських окупантів. 620 релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські.
Президент Володимир Зеленський, після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що так зване “великоднє перемир’я” Росії не поширюється на Курську та Бєлгородську області РФ, а також що обстріли на деяких інших фронтових напрямках не припинилися.
Увечері 19 квітня, після того, як Путін оголосив про так зване “великоднє перемир’я”, російські війська обстріляли кілька населених пунктів Херсонської області.
Після трьох років полону мати й син, Маргарита та Руслан Виноград, несподівано зустрілися під час сьогоднішнього обміну полоненими.