Мер-колаборант Куп’янська помер у лікарні після замаху
Джерело: Андрій Юсов у коментарі “Суспільному”
Ексмер Купʼянська Геннадій Мацегора, якого звинувачують у держзраді, помер у лікарні після замаху.
Спочатку інформацію про смерть ексмера Куп’янська Мацегори поширили у соцмережі. Згодом представник Головного управління розвідки Андрій Юсов підтвердив її.
Своєю чергою, у Харківській облпрокуратурі повідомили, що судовий процес щодо держзради колишнього мера Куп’янська триватиме, допоки офіційно не встановлять його смерть.
Речник обласної прокуратури Дмитро Чубенко пояснив, що має бути українське свідоцтво про смерть, оформлене відповідно його родичами або вповноваженими особами.
Факт того, що десь будуть класти труну у землю, не свідчить жодним чином про смерть особи, – сказав Чубенко.
Наразі ж жодних підстав для закриття справи про держзраду немає, зазначив речник прокуратури.
Під час окупації Мацегора добровільно почав співпрацю з ворогом і обійняв посаду міського голови Купʼянська Харківської області. За даними ГУР, в червні 2022 року Мацегора підписав так званий протокол про створення окупаційної Харківської адміністрації і публічно про це оголосив.
Після звільнення Купʼянська колаборант разом з окупантами втік до Бєлгородської області, де мав посилену охорону. Однак після замаху Мацегора перебував у лікарні у критичному стані.
- У Херсонській області затримано двох колаборанток, які працювали на РФ у період окупації правобережної частини регіону.
- Військова контррозвідка СБУ затримала колишнього охоронця російської катівні, який співпрацював з ворогом під час окупації Херсона, а після звільнення мобілізувався до ЗСУ.
- Слідчі Нацполіції оголосили про підозру колишнім міліціонерам, які очолили російські катівні на ТОТ Запорізької області.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.