Випадки фінансового шахрайства щодо родичів полонених, зниклих та загиблих захисників

Станом на сьогодні, Букви провели низку інтерв’ю з родичами полонених українців. Йдеться як про військовополонених, так і про цивільних громадян. Є випадки, коли родичі ув’язнених розповідали, що протягом періоду невідомості щодо становища близької людини з ними намагались зв’язатися шахраї. Подібні схеми були поширені й у мирний час, однак зараз, під час війни, існує більше умов, пов’язаних із загостренням соціальної напруги, нестабільністю та занепокоєнням серед населення. Причини таких дій є різними, однак мета одна – обманом отримати гроші від людей, які готові на все, аби мати хоча б якусь звістку про свого рідного. Шахраї можуть використовувати емоційний тиск на родичів, щоб ті сплатили викуп або надіслали гроші як швидкий спосіб отримати інформацію.

До прикладу, історія цивільного полоненого Сергія Котова. Його донька, в інтерв’ю для Букв, розповіла, що протягом п’яти місяців, доки інформація про батька була відсутня, з родиною на зв’язок неодноразово виходили шахраї: “Що нам тільки не казали: що його вбили й закопали в лісі, що йому відрізали ноги, що його в Крим вивезли, що він в Оленівці. Просили гроші, якщо хочемо щось передати йому.”.

Схожим випадком поділилась і сестра військовослужбовця морських сил Олега Нечаєва: “Мені написали, що Олег живий, але перебуває в опіковому відділенні.  Я попросила, аби йому надали слухавку, але мене запевняли, що його тільки-но прооперували, він слабкий, не може розмовляти. Вони сказали, що лікарня знаходиться в Запоріжжі, я навіть просила надіслати геолокацію. Вже тоді почався якийсь мороз… Я написала своїй подрузі, яка мешкає в Запоріжжі й також працює лікарем. Тоді вона обдзвонила всі лікарні й усюди підтвердили, що мого брата там немає. Далі цей шахрай почав казати про те, що потрібні гроші на ліки, але я тоді написала, що його брехню викрито.”

Дотепер точна кількість людей, що перебувають в російському полоні, залишається невідомою. Зокрема, під час постійно активної фази війни можна припускати, що ця цифра стабільно збільшується, як і безвісти зниклих. Натомість родичі захисників, як вразлива категорія, можуть стати об’єктом недобросовісної діяльності деяких осіб, бо не вміють розрізняти  дії ошуканців. Тож важливим є контроль подібних випадків на державному рівні та розвиток ефективних механізмів захисту родин полонених, безвісти зниклих та загиблих, від шахрайства та обману.

Зважаючи, що не завжди дії шахраїв можуть бути передбачуваними, а механізми захисту лише розробляються, Букви детальніше обговорили цю проблему в матеріалі з Наталією Бабенко. Спікерка є начальницею відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення  в обласних прокуратурах управління  протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора.

Далі – пряма мова.

Фото з відкритих джерел

– Коли зафіксовано перші випадки подібного шахрайства? І якими є найпоширеніші схеми стосовно родин військових?

– Подібні історії почались з 2014 року, ще з перших проявів військової агресії Росії проти України. 

Схем є декілька, це переважно ситуації з конкретною метою отримати гроші. 

Перший варіант: створення фейкових акаунтів в соціальних мережах, які пропонують посприяти поверненню військових, відповідно, за гроші. Підозрювані представляються офіційними особами, наприклад, співробітниками Координаційного штабу, членами пошукової групи, працівниками ТЦК, але, отримавши кошти, пропадають, видаляють аккаунт.

Наступна схема: заволодіння коштами одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю під час дії воєнного стану. Шахраї телефонують близьким родичам,  нібито в ролі оператора, й просять на деякий час вимкнути телефон. Далі, за допомогою функції віддаленого відновлення сім-карти, створюють дублікат мобільного номера потерпілого чи потерпілої, прив’язаний до фінансового рахунку й отримують доступ до онлайн-банкінгу. Відтак виводять кошти на свої рахунки. 

Ще одна схема: повернення неіснуючих боргів. Телефонують вдові загиблого військовослужбовця та просять повернути неіснуючий борг її чоловіка. Інші ж спільники навпаки за винагороду пропонують їй свої послуги з вирішення питання про неповернення цього боргу. Далі ділків затримують правоохоронці. 

Також є випадки, пов’язані з ситуаціями, коли родичі публікують у соціальних мережах оголошення про збори на потреби/закупівлі/лікування військових або постраждалих. Тоді з ними зв’язуються шахраї та пропонують послуги як представники міжнародних благодійних організацій. Далі, під прикриттям конвертування коштів, шахраї отримували доступ до онлайн-банкінгу потерпілих та привласнювали гроші шляхом їх перекидання на підконтрольні рахунки.

Мають місце випадки шахрайств й із інвестуванням. Шахраї представляються  представниками іноземних інвестиційних компаній, пропонують, наприклад, матері загиблого військовослужбовця надати кошти для вкладення їх в привабливі інвестиційні проєкти іноземних компаній та обіцяють за це солідні комісійні. 

– Хто до цього причетні: українці на підконтрольній Україні території чи ті, що перебувають в окупованих регіонах? Чи є випадки, коли вимагають персональні дані військових?

– Треба розуміти, що для фінансового шахрайства територіальність та приналежність до громадянства не має ніякого значення. Такі злочини  вчиняються, як на території України чи  поза її межами, так і на тимчасово окупованих територіях. Відповідно суб’єктами вчинення є громадяни України, які перебувають на території нашої держави та за її кордоном, іноді громадяни інших держав, які знаходяться на території України, також фіксуються випадки вчинення злочинів з тимчасово окупованих територій. 

Досвід протидії цьому виду злочину засвідчив, що ця злочинність має організовану форму, в тому числі з транснаціональними зв’язками, а іноді така діяльність координується суб’єктами злочинного впливу.

У нас є спільні досягнення в проведенні таких міжнародних операцій з нашими партнерами, із викриття та припинення дії шахрайських груп, до складу яких входили  і громадяни України, і іноземці. 

Наприклад, в січні 2024 року у співпраці з компетентними органами Чеської Республіки за підтримки Європолу, на території України затримано організатора та вісьмох учасників угрупування, які створили мережу фішингових кол-центрів та ошукували громадян ЄС. Фішингові посилання розповсюджували на чеських торговельних інтернет-майданчиках  та переконували потерпілих переходити за фейковими посиланнями для оплати товарів чи послуг. Це надавало підозрюваним можливість отримувати доступ  до рахунків жертв та виводити з них гроші. 

У минулому році припинено діяльність групи шахраїв, осередки якої діяли  на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей,  а організатором злочинної групи був мешканець Донецької області, який  у квітні 2014 року обіймав посаду міністра закордонних справ так званої Донецької народної республіки. 

Також зустрічаються випадки, коли підозрювані діють самостійно, все залежить від сценарію шахрайства. 

Наприклад, цьогоріч до суду направлено справу, у якій обвинувачується мешканець Києва, який видавав себе за співробітника СБУ та обіцяв людям “допомогти” розшукати їхніх близьких. Обвинувачений стверджував, що має знайомих в РФ, які займаються питаннями повернення військовополонених. Така послуга коштувала 8-10 тис доларів США та залежала від платоспроможності людей. Кошти потерпілі мали перерахувати на його власні банківські картки. Після отримання грошей киянин припиняв спілкування і більше не виходив на зв’язок. Також у соцмережах він розміщував неправдиві повідомлення про збір коштів на авто для ЗСУ.

Наша діяльність спрямована на викриття фінансового шахрайства в кіберпросторі, від якого потерпають усі категорії громадян.  Військовослужбовці зокрема. 

– Станом на сьогодні, скільки випадків подібних дій стосовно родин чутливих категорій (полонених\зниклих безвісти) вдалось підтвердити?

– Відверто Вам відповім, як ми це насправді відчуваємо та вимагаємо від наших коллег в областях. Люди платять занадто високу ціну за свободу нашої країни. Тому ніякого значення немає кількість таких випадків, ми реагуємо на кожний. Подолання цього негативного явища визначено одним із пріоритетів в діяльності Офісу Генерального прокурора та органів правопорядку.  Ця категорія справ перебуває на контролі.

Якщо говорити про статистичні цифри, сьогодні ми можемо виокремити приблизно 15 тисяч кримінальних правопорушень, що розслідуються та пов’язані із шахрайством в кіберпросторі. При цьому тільки за 5 місяців цього року до кримінальної відповідальності притягнуто 114 осіб, обвинувачення висунуто 126 особам, судами ухвалено більше 100 вироків. 

З них, стосовно потерпілих родин чутливих категорій – невеликий відсоток. У таких справах обвинувачення висунуто 7 особам,  3 осіб вже засуджено. 

Такі ситуації трапляються, але не є массово поширеними, оскільки, правоохоронні органи системно проводять в медіапросторі інформаційно-роз’яснювальну роботу, як убезпечити себе від шахрайств. 

– Яким є алгоритм дій, коли подібні шахрайські дії підтверджуються і вже встановлено особу, яка за цим стоїть?

– Якщо йдеться про особу, яка потерпіла від кібершахрайства під час телефонного спілкування й відомо, що вона надала дані банківської карти або смс коди, які їй приходять з банку – ця людина має першочергово звернутись на гарячу лінію свого банку. Далі заблокувати карту, повідомити службу безпеки банку для проведення розслідування й врешті негайно звернутись до кіберполіції.

Звернення не вимагає фізичної присутності особи, це можна зробити на сайті, де розміщена вкладка для подання заяв. В заяві описуються всі обставини злочину, бажано зробити скриншоти можливих переписок, зафіксувати карту шахрая, мобільний телефон і час дзвінка. І вже потім дані передаються  до реєстрації в ЄРДР та розпочинається розслідування.

– Якщо родич умовно отримує дзвінок від особи, яка запевняє, що знає місцеперебування захисника, якими мають бути його дії?

– Шахраї – достатньо хороші психологи, особливо в ситуаціях військовополонених. Вони легко орієнтуються, де можна знайти таких осіб, особливо в соцмережах і, так би мовити, використати їх  пригнічений психоемоційний стан, обрати роль побратима зниклого тощо.

Потерпілим необхідно спершу розуміти, чи людина, яка хоче допомогти, не ставить перед собою мету отримання коштів.

Друге – уважно ставитись до інформації, оцінювати критично, звідки ця особа може мати конкретні відомості. 

Важливо звертатися лише в офіційні представництва для отримання інформації, зокрема до Координаційного штабу з питань військовополонених. Його створено ще у 2022 році, сюди входять і представники Міністерства оборони, і Збройні сили, і МВС, і Нацгвардія. Всі органи, які займаються розшуком і пошуком можливостей обміну наших військовополонених. Вони також ведуть облік військовослужбовців, що зникли безвісти. 

На сайті Координаційного штабу розроблено дорожню карту для людей, які шукають родичів. Там покроково розписано, як діяти у різних ситуаціях: у разі загибелі захисника, потрапляння в полон або якщо він є безвісти зниклим. Поради актуальні і якщо йдеться про зникнення цивільних осіб, щодо родин яких також активно діють шахраї.

Також, родичі мають пам’ятати про інформаційну безпеку. Якщо захисник є безвісти зниклим, не потрібно розповсюджувати у соціальних мережах його світлини у військовій формі, локацію зникнення або номер військової частини. Такі дії можуть нашкодити захиснику у випадку переховування чи потрапляння в полон. Також, якщо говорити саме про нашу тему, саме через ці публікації на зв’язок з родичами найчастіше виходять шахраї. На жаль, родини безвісти зниклих, що перебувають у стані стресу, часто починають масово розповсюджувати інформацію про захисника, зокрема через низку неперевірених груп у соціальних мережах.

Ще важливо, що у випадку виявлення матеріалів чи надходження будь-якої інформації щодо полоненого (телефонний дзвінок, лист, інформація від свідків) її потрібно повідомити слідчому, подати через Особистий кабінет Координаційного штабу та надати в Робочу групу з насильницьких чи недобровільних зникнень.

– Коли родич впевнився, що інформація, надана невідомою особою, не відповідає дійсності, куди й за яким алгоритмом він може звернутися?

– Це залежить від того, на якій стадії перебуває розшук військовослужбовця. Як правило, за фактом зникнення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносять відомості і, відповідно, розпочинається досудове розслідування щодо його пошуку. І, якщо близькій людині хтось зателефонував з інформацією щодо місця знаходження, то варто передати цей номер слідчому. Також важливо зазначити, хто дзвонив, ким представився, надати усі дані. Далі слідчі розбирають ситуацію.

Якщо ще немає кримінального провадження, минув короткий термін, то в Координаційному штабі є офіційні телефони, через які можна для підтвердження запитати, чи дійсно та чи інша особа перебувала зі зниклим, чи дійсно це та особа, за яку себе видає. Все важливо перевіряти. 

Якщо він – представник органів, чи побратим – то нащо йому кошти? Це офіційні особи, навіть побратими, адже вони можуть бути єдиними свідками, які зобов’язані надати інформацію, а не просити винагороду. 

– Нещодавно Дмитро Лубінець заявляв, що для подібних цілей шахраї зламували акаунти омбудсменів. Як у подібних випадках перевіряти інформацію? 

– Знову ж таки, треба зважати на інформацію, яка надходить з цих акаунтів. Якщо інформація суттєво суперечить попередньому спілкуванню, яке відбувалося до цього, тоді точно щось не так. Не поспішати, витримати паузу, і це все викривається, як правило, протягом доби. Людина, яку зламали, найчастіше надає інформацію своїм контактам щодо зламу. Якщо ви отримали повідомлення з проханням про допомогу від своїх знайомих чи офіційних представників держави, треба пересвідчитись, що ця інформація правдива. Зателефонуйте своїм знайомим, знайдіть в Інтернеті офіційні сайти державних установ. 

І головне – не переходьте за сумнівними посиланнями, не повідомляйте конфіденційні відомості банківських карток, адже справжньому представнику банку вони не потрібні.