Лідери G7 узгодили спільну декларацію про підтримку України: деталі
Джерело: пресслужба Офісу президента
12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Також мовиться, що безпека України є “невіддільною частиною безпеки євроатлантичного регіону”.
Ми вважаємо незаконне і неспровоковане вторгнення Росії в Україну загрозою міжнародному миру і безпеці, грубим порушенням міжнародного права, в тому числі Статуту ООН, і несумісним з нашими безпековими інтересами. Ми будемо підтримувати Україну в її захисті від російської агресії стільки часу, скільки буде потрібно. Ми єдині в нашій незмінній підтримці України, яка ґрунтується на наших спільних демократичних цінностях та інтересах, передусім на повазі до Статуту ООН і принципів територіальної цілісності та суверенітету, – зазначили у спільній декларації.
Зазначається, що 12 липня розпочинаються переговори з Україною з метою формалізації – через двосторонні безпекові зобов’язання і домовленості, узгоджені з цією багатосторонньою рамковою угодою, згідно з відповідними правовими і конституційними вимогами – незмінної підтримки України, яка прагне до інтеграції в євроатлантичну спільноту. Лідери доручили своїм командам негайно розпочати ці дискусії.
Також у заяві пояснили, що кожна з країн працюватиме з Україною над конкретними двосторонніми довгостроковими зобов’язаннями і домовленостями у сфері безпеки, спрямованими на:
- a) Забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому, шляхом продовження надання:
- допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами;
- підтримка подальшого розвитку оборонно-промислової бази України;
- тренування та навчання українських Збройних сил;
- обмін розвідданими та співробітництво;
- підтримка ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, в тому числі для протидії гібридним загрозам.
- b) Зміцнення економічної стабільності та стійкості України, у тому числі через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
- c) Надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією, а також для того, щоб Україна могла продовжувати впроваджувати ефективний порядок денний реформ, який підтримуватиме належне врядування, необхідне для просування на шляху до євроатлантичних прагнень.
Окрім цього, мовиться, що у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії країни мають негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків. Згідно з відповідними правовими та конституційними вимогами, союзники мають надати Україні швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку “на суші, морі та в повітрі”, а також економічну допомогу, накласти на Росію економічні та інші витрати, а також консультуватися з Україною щодо її потреб під час здійснення нею права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. З цією метою продовжиться робота над розширеним пакетом безпекових зобов’язань і домовленостей на випадок майбутньої агресії, щоб дозволити Україні захистити свою територію і суверенітет.
Країни залишаються відданими підтримці України шляхом притягнення Росії до відповідальності, зокрема через посилення санкцій та експортного контролю. Лідери переконані, що не повинно бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства. Також союзники підтвердили відданість притягненню винних до відповідальності згідно з міжнародним правом, зокрема шляхом підтримки зусиль міжнародних механізмів, таких як Міжнародний кримінальний суд (МКС).
Окрім цього, суверенні активи Росії в юрисдикціях країн G7 залишатимуться знерухомленими доти, “доки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні”.
Зі свого боку Україна зобов’язується:
- a) Робити позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги.
- b) Продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
- c) Просувати оборонні реформи і модернізацію, зокрема шляхом посилення демократичного цивільного контролю над Збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості України.
ЄС та його держави-члени готові зробити свій внесок у ці зусилля і швидко розглянуть модальності такого внеску.
Окремо у документі акцентували, що ці зусилля продовжуватимуться, в той час, як Україна прямує шляхом до майбутнього членства у євроатлантичному співтоваристві.
Також зазначається, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
- Президент України Володимир Зеленський вранці 12 липня прибув на саміт НАТО у Вільнюсі. У межах зустрічі відбудеться інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 липня у Вільнюсі продовжиться робота саміту та анонсував низку зустрічей зі світовими лідерами.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Своєю чергою, глава НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
Канцлер ФРН Олаф Шольц 17 листопада повідомив, що позиція глави РФ Володимира Путіна щодо війни проти України не змінилася. Разом з тим, канцлер переконаний, що телефонна розмова з очільником Росії правильний крок, адже він доніс Путіну, що партнери не залишать Україну сам на сам з агресором.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала європейських союзників України виявляти стриманість у контактах із Кремлем після телефонної розмови канцлера Німеччини Олафа Шольца з президентом Росії Володимиром Путіним. Вона також розкритикувала канцлера за цей дзвінок.
17 листопада під час ракетного обстрілу Одеської області загинули двоє працівників компанії “Укренерго” — Дмитро Камінний та Максим Шаргородський. Обидва чоловіки віддали значну частину свого життя роботі на енергетичну інфраструктуру України.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив підтримку рішенню канцлера Німеччини Олафа Шольца провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Він наголосив, що завершення війни в Україні може вимагати певної взаємодії з російським керівництвом.
Уранці 17 листопада військовослужбовиця Наталія Грабарчук знищила крилату ракету за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу “Ігла”. Це був її перший бойовий пуск, який одразу виявився успішним.