Після поразки Орбана в ЄС знову можуть розглянути санкції проти глави РПЦ Кирила – ЗМІ
Джерело: The Telegraph
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Патріарх Кирило вже понад десять років залишається однією з найбільш суперечливих фігур для України та Європи. У 2012 році він назвав правління Володимира Путіна “божим дивом”, а повномасштабне вторгнення Росії в Україну – “священною війною”. У Європейському Союзі його характеризують як “одного з найпомітніших прихильників російської військової агресії проти України”.
Попри це, ЄС так і не зміг запровадити проти нього санкції. За даними джерел, щонайменше 14 спроб включити Кирила до санкційних списків блокував уряд Угорщини, посилаючись на необхідність захисту “релігійних свобод”.
Тепер у Києві розраховують, що після відставки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана ситуація може змінитися.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив у коментарі The Telegraph: “Це одне з питань, яке я маю намір детально опрацювати – йдеться про олігархів і патріархів, які тривалий час залишалися поза списками через впливових прихильників, зокрема на рівні урядів”.
“Я вважаю, що це рішення слід переглянути”, – додав він.
За словами Власюка, Київ планує порушити це питання під час підготовки наступних санкційних пакетів Єврокомісії на переговорах у Брюсселі.
Кирило – колишній агент КДБ і давній союзник Путіна, який підтримував ключові рішення російського президента, зокрема вторгнення в Україну. Він називав опонентів “зрадниками батьківщини” і публічно підтримував війну.
Якщо Путін називає її “спеціальною військовою операцією”, то Кирило – “священною війною”. Священників, які виступали проти війни або підтримували контакти з російською опозицією, усували від служіння або відсторонювали.
Після початку повномасштабного вторгнення він відновив структури військового духовенства, які не діяли понад століття, і призначив головного військового священника для координації роботи з російськими військовими.
У листопаді 2025 року Кирило заявив, що російські військові, які воюють в Україні, не порушують шосту заповідь “Не вбивай”.
“Церква дозволяє своїм вірянам брати участь у військових діях, якщо це продиктовано необхідністю захисту ближніх і відновлення справедливості. Коли зло забирає життя людей, коли ворог загрожує життю літніх і дітей, жінок і молоді, бездіяльність стає неприпустимою. У таких випадках непротивлення злу означає співучасть у вбивстві”, – говорив Кирило.
Російську православну церкву, яку він очолює, давно звинувачують у поширенні російської пропаганди та можливій співпраці зі спецслужбами.
Зокрема, у Норвегії у 2017 році російська православна громада придбала молитовний дім Сорейде поблизу військово-морської бази Haakonsvern у Бергені. Тоді чиновники попереджали, що об’єкт можуть використовувати для перехоплення сигналів, керування дронами та збору розвідувальної інформації.
У шведському місті Вестерос у 2023 році поблизу стратегічного аеропорту збудували церкву, територію якої охороняли собаки та камери спостереження. Шведська розвідка згодом оцінила її як потенційну платформу для шпигунства. Священник, який відповідав за цей об’єкт, отримав нагороду від Служби зовнішньої розвідки Росії.
Саме через підтримку війни Єврокомісія ще у 2022 році пропонувала включити Кирила до санкційного списку в межах шостого пакета обмежень проти Росії. Однак Угорщина наклала вето, і його ім’я виключили з документа.
Цю позицію Будапешт зберігав і під час наступних 14 пакетів санкцій, після чого Брюссель відмовився від спроб включити Кирила до списку, який нині налічує понад 2 тисячі осіб.
Водночас він уже перебуває під санкціями щонайменше семи країн, серед яких Велика Британія, Канада, Україна, Австралія та окремі держави ЄС, які діяли самостійно.
Після поразки Орбана на виборах у Брюсселі з’явилися очікування, що ЄС зможе активніше ухвалювати рішення на підтримку України без угорського вето. Його вважали одним із найбільш проросійських лідерів у Євросоюзі, а під час виборчої кампанії він критикував президента України Володимира Зеленського.
Додаткові питання викликали записи розмов між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто і главою МЗС Росії Сергієм Лавровим. За даними джерел, угорський міністр погоджувався допомагати у знятті санкцій із російських олігархів і передавати Кремлю закриті документи ЄС.
Після зміни влади в Угорщині вже з’явилися перші сигнали можливих зрушень. Минулого тижня країна зняла вето з кредиту на 90 мільярдів євро для України, який має піти на закупівлю зброї та підтримку економіки.
Раніше Орбан блокував це рішення через суперечку щодо постачання російської нафти до Центральної Європи через Україну. У підсумку Київ погодився відновити пошкоджену ділянку нафтопроводу “Дружба” на прохання Єврокомісії, що дозволило розблокувати фінансування.
Також Власюк заявив, що Велика Британія має “наздогнати” Францію в питанні затримання російських танкерів, які потрапили під санкції. Хоча прем’єр-міністр Кір Стармер раніше обіцяв боротися з “тіньовим флотом” Росії, жодне судно досі не було затримане британською стороною.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.
Проросійська болгарська партія “Відродження” внесла до парламенту проєкт резолюції стосовно розірвання десятирічної безпекової угоди з Україною. Ініціативу представив депутат Петар Петров.