В Україні напрацьовують законопроєкт, яким обмежать обіг одноразового пластику

Джерело: пресслужба Міндовкілля

Українські законотворці напрацьовують законопроєкт, який дозволить імплементувати Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.

Так планують поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України.

За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. При цьому у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів,  у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.

Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.

Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше  –  у грунти чи воду.

Ідучи європейським шляхом, Україна також впроваджує кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля. Наразі напрацьовується  законопроєкт, який дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, – наголосили у повідомленні.

Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:

  • гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
  • місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
  • мішалки та соломинки для напоїв;
  • палички, що прикріплюються до повітряних куль;
  • шпажки;
  • одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.

Раніше ми повідомляли, що Міндовкілля спільно з ДУ “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” шукатимуть зацікавлених інвесторів для пілотних проектів з будівництва сміттєобробних заводів на Київщині, Івано-Франківщині та у Закарпатській області.

У січні, під час воркшопу, організованого Міндовкіллям спільно з урядом Швеції, стало відомо, що Швеція готова сприяти реалізації реформи управління відходами в Україні.

Також стало відомо, що в Україні посилять вимоги до експлуатації полігонів та сміттєзвалищ – відтак нові правила мають повністю відповідати європейським стандартам та сприяти підтриманню стану екологічної безпеки. Міндовкілля вже розробило відповідний документ, який встановлюватиме європейські вимоги до полігонів та сміттєзвалищ. Його неодноразово обговорювали з експертами, громадськістю та учасниками ринку.

Оксфордський університет на церемонії Encaenia вручив почесні докторські ступені за визначні досягнення у своїх професійних сферах вісьмом науковцям. Серед них зокрема історики Сергій Плохій і Тімоті Снайдер.

На Черкащині керівника структурного підрозділу одного з підприємств підозрюють у незаконному видобутку вторинних каолінів. Протиправна діяльність завдала державі понад 190 мільйонів гривень збитків.

30 червня спецпредставник президента США Дональда Трампа  Кіт Келлог назвав безпідставними звинувачення прессекретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова щодо відсутності прогресу в мирних переговорах з РФ.

Міністерство закордонних справ Ірану викликало тимчасового повіреного у справах України в Тегерані у зв’язку з висловлюваннями окремих українських посадовців щодо дій США та Ізраїлю проти Ісламської Республіки.

Перспективи України на фронті викликають дедалі більше занепокоєння як у Києві, так і серед низки лідерів ЄС. За оцінками військових, і російська, і українська армії близькі до виснаження. Втім, якщо РФ здатна підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій ще близько року, то Україна може досягти межі витривалості вже за шість місяців – у разі, якщо не отримає значної військової підтримки.