«Пам’ятники Пушкіну та Воронцову потрібні місту. Я проти того, щоб їх зносили», — мер Одеси
Джерело: Геннадій Труханов в “Укрінформ”
Мер Одеси Геннадій Труханов висловився проти демонтування пам’ятників Олександру Пушкіну та Михайлу Воронцову, бо вони, за його словами, “потрібні місту”.
“Я проти того, щоб їх зносити, тому що я – одесит, тут народився. Ці пам’ятники встановили наші прапрапрадідусі та бабусі”, – сказав він.
За словами мера, пам’ятник Пушкіну встановили за кошти громадян, й саме тому він стоїть “спиною до будівлі мерії, а обличчям – до бульвару, до людей”.
Труханов заявив, що Пушкін є частиною “нашої історії та світової культури” і через знесення його пам’ятника “ним не перестануть захоплюватися” в світі.
“Коли мені кажуть, що Путін вдягнув у військові мундири Пушкіна та все, що пов’язане з культурою, – це неправильно. Це – наш подарунок росіянам: ми віддаємо їм Пушкіна, який жив і творив у Одесі. На жаль, ми не можемо зараз запитати ані в Пушкіна, ані у Воронцова, чи підтримали б вони війну”, – сказав він.
Міський голова Одеси додав, що “відмовлятися від таких історичних постатей” є “страусиною позицією”.
“Із пісні слів не викинути. Не можна сховати голову в пісок і казати, що цього не було”.
Довідково: Олександр Пушкін – російський поет та драматург, вважається основоположником сучасної російської літературної мови. Був прихильником єдиної Російської імперії та вірив у спільну історичну долю українців та росіян. Ці погляди чітко простежуються у його поемі “Полтава”, де гетьмана Мазепу зображено зрадником.
Михайло Воронцов – російський державний діяч та військовий, який обіймав посаду Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора. Був прихильником русифікації та прагнув придушити українську мову й культуру на підконтрольних йому територіях. Закривав українські школи та друкарні, забороняв публікації українською мовою, а також обмежував вживання української мови в офіційній сфері.
Під час правління Воронцова на українських землях відбулося кілька селянських повстань, викликаних важкими умовами життя та кріпацтвом. Однак Воронцов жорстоко придушував ці повстання, використовуючи війська та каральні заходи.
- 24 січня мер Харкова Ігор Терехов виступив з ініціативою перейменувати вулицю Пушкінську на Григорія Сковороди. Свою заяву та рішення очільник міста пояснив наслідками ракетних ударів, які росіяни завдали по Харкову 23 січня.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
В Росії зростає кількість сигналів про посилення мобілізаційної готовності на тлі уповільнення набору контрактників до армії. Водночас ознак підготовки до масштабного призову резервістів наразі немає, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
4 серпня тимчасово окупована Запорізька АЕС втратила зовнішнє електропостачання. Станція близько години працювала на дизель-генераторах, котрі є резервним джерелом живлення для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (“Мадяр”) повідомив, що протягом останніх 18 діб українські безпілотники атакували 15 логістичних об’єктів російського маркетплейсу Wildberries.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до реєстру “терористів та екстремістів” Росфінмоніторингу внесли 754 підлітків, що становить 96,8% від усіх 779 осіб, котрі потрапили до списку до досягнення 18 років.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.