«Пам’ятники Пушкіну та Воронцову потрібні місту. Я проти того, щоб їх зносили», — мер Одеси
Джерело: Геннадій Труханов в “Укрінформ”
Мер Одеси Геннадій Труханов висловився проти демонтування пам’ятників Олександру Пушкіну та Михайлу Воронцову, бо вони, за його словами, “потрібні місту”.
“Я проти того, щоб їх зносити, тому що я – одесит, тут народився. Ці пам’ятники встановили наші прапрапрадідусі та бабусі”, – сказав він.
За словами мера, пам’ятник Пушкіну встановили за кошти громадян, й саме тому він стоїть “спиною до будівлі мерії, а обличчям – до бульвару, до людей”.
Труханов заявив, що Пушкін є частиною “нашої історії та світової культури” і через знесення його пам’ятника “ним не перестануть захоплюватися” в світі.
“Коли мені кажуть, що Путін вдягнув у військові мундири Пушкіна та все, що пов’язане з культурою, – це неправильно. Це – наш подарунок росіянам: ми віддаємо їм Пушкіна, який жив і творив у Одесі. На жаль, ми не можемо зараз запитати ані в Пушкіна, ані у Воронцова, чи підтримали б вони війну”, – сказав він.
Міський голова Одеси додав, що “відмовлятися від таких історичних постатей” є “страусиною позицією”.
“Із пісні слів не викинути. Не можна сховати голову в пісок і казати, що цього не було”.
Довідково: Олександр Пушкін – російський поет та драматург, вважається основоположником сучасної російської літературної мови. Був прихильником єдиної Російської імперії та вірив у спільну історичну долю українців та росіян. Ці погляди чітко простежуються у його поемі “Полтава”, де гетьмана Мазепу зображено зрадником.
Михайло Воронцов – російський державний діяч та військовий, який обіймав посаду Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора. Був прихильником русифікації та прагнув придушити українську мову й культуру на підконтрольних йому територіях. Закривав українські школи та друкарні, забороняв публікації українською мовою, а також обмежував вживання української мови в офіційній сфері.
Під час правління Воронцова на українських землях відбулося кілька селянських повстань, викликаних важкими умовами життя та кріпацтвом. Однак Воронцов жорстоко придушував ці повстання, використовуючи війська та каральні заходи.
- 24 січня мер Харкова Ігор Терехов виступив з ініціативою перейменувати вулицю Пушкінську на Григорія Сковороди. Свою заяву та рішення очільник міста пояснив наслідками ракетних ударів, які росіяни завдали по Харкову 23 січня.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.
У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.