«Пам’ятники Пушкіну та Воронцову потрібні місту. Я проти того, щоб їх зносили», — мер Одеси
Джерело: Геннадій Труханов в “Укрінформ”
Мер Одеси Геннадій Труханов висловився проти демонтування пам’ятників Олександру Пушкіну та Михайлу Воронцову, бо вони, за його словами, “потрібні місту”.
“Я проти того, щоб їх зносити, тому що я – одесит, тут народився. Ці пам’ятники встановили наші прапрапрадідусі та бабусі”, – сказав він.
За словами мера, пам’ятник Пушкіну встановили за кошти громадян, й саме тому він стоїть “спиною до будівлі мерії, а обличчям – до бульвару, до людей”.
Труханов заявив, що Пушкін є частиною “нашої історії та світової культури” і через знесення його пам’ятника “ним не перестануть захоплюватися” в світі.
“Коли мені кажуть, що Путін вдягнув у військові мундири Пушкіна та все, що пов’язане з культурою, – це неправильно. Це – наш подарунок росіянам: ми віддаємо їм Пушкіна, який жив і творив у Одесі. На жаль, ми не можемо зараз запитати ані в Пушкіна, ані у Воронцова, чи підтримали б вони війну”, – сказав він.
Міський голова Одеси додав, що “відмовлятися від таких історичних постатей” є “страусиною позицією”.
“Із пісні слів не викинути. Не можна сховати голову в пісок і казати, що цього не було”.
Довідково: Олександр Пушкін – російський поет та драматург, вважається основоположником сучасної російської літературної мови. Був прихильником єдиної Російської імперії та вірив у спільну історичну долю українців та росіян. Ці погляди чітко простежуються у його поемі “Полтава”, де гетьмана Мазепу зображено зрадником.
Михайло Воронцов – російський державний діяч та військовий, який обіймав посаду Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора. Був прихильником русифікації та прагнув придушити українську мову й культуру на підконтрольних йому територіях. Закривав українські школи та друкарні, забороняв публікації українською мовою, а також обмежував вживання української мови в офіційній сфері.
Під час правління Воронцова на українських землях відбулося кілька селянських повстань, викликаних важкими умовами життя та кріпацтвом. Однак Воронцов жорстоко придушував ці повстання, використовуючи війська та каральні заходи.
- 24 січня мер Харкова Ігор Терехов виступив з ініціативою перейменувати вулицю Пушкінську на Григорія Сковороди. Свою заяву та рішення очільник міста пояснив наслідками ракетних ударів, які росіяни завдали по Харкову 23 січня.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
Росія та Іран планують укласти договір про стратегічне партнерство за кілька днів до інавгурації обраного 47-м президентом США Дональда Трампа, 20 січня. Договір замінить угоду 2002 року, що передбачає співпрацю в енергетиці, транспорті та сільському господарстві.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов запалює першу свічку на ханукії, виготовленій з уламків ворожих ракет і дронів, скерованих Росією по Україні.
У Генеральному штабі поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 25 грудня. З початку доби відбулося 211 бойових зіткнень.
Глава Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що внаслідок ворожої ракетної атаки 25 грудня у Дніпрі пошкоджені дитячі садочки та школи, а також приватні будинки.
У вечір Різдва у ГУР вшанували подвиг розвідників-диверсантів, котрі серед перших перенесли війну на територію ворога, — воїнів підрозділу “Братство” у складі “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України — Максима “Непийпива” Михайлова, Тараса “Тарасія” Карпюка, Юрія “Святошу” Горовця, Богдана “Аполлона” Лягова.