Президентка Грузії домагатиметься скасування закону про «іноагентів» у Конституційному суді

Джерело: NewsGeorgia

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі подасть позов до Конституційного суду, щоб домогтися скасування закону про “іноагентів”.

Передбачається, що президентка вимагатиме від КС встановити, чи відповідає ухвалений закон статті 78 Конституції Грузії. У ній йдеться про те, що конституційні органи в межах своїх повноважень зобов’язані вжити всіх заходів для забезпечення повної інтеграції країни до ЄС та НАТО.

Водночас протягом останніх півтора місяця понад сто грузинських НУО працювали над власним позовом. Вони стверджують, що закон також суперечить статтям Конституції Грузії про права на об’єднання, рівність, недоторканність особистого життя.

Як зазначається, президентка і НУО обговорюють можливість об’єднання своїх позовів. За даними грузинських ЗМІ, Зурабішвілі направить позов до КС уже у понеділок, 15 липня. Неурядовий сектор сподівається, що таким чином вони зможуть домогтися скасування закону, перш ніж він остаточно буде задіяний у вересні.

У правлячій партії “Грузинська мрія” розкритикували наміри Зурабішвілі.

Довідка. 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.

У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “Про прозорість іноземного впливу”.

Поки 70% громадян США вважають війну в Ірані занадто дорогою ціною, Дональд Трамп пропонує штатам самотужки шукати кошти на медицину та освіту. Згідно з даними CNN, Трамп у закритому колі підтвердив, що пріоритетом Вашингтона є виключно армія, а не соціальні програми, які він назвав “махінаціями”, що мають лягти на плечі штатів.

В ізраїльських ресторанах фіксують зростання випадків, коли клієнти залишають заклади під час повітряної тривоги і не повертаються оплатити рахунок.

Світові ціни на фізичні поставки нафти у четвер, 2 квітня, подолали позначку у 140 доларів, встановивши новий максимум з 2008 року. Поки біржові котирування залишаються відносно стабільними, нафтопереробники змушені переплачувати величезні суми за реальну сировину через тривалу зупинку руху в Ормузькій протоці.

Президент Володимир Зеленський оголосив про старт робіт на 245 об’єктах енергетики в межах підготовки до наступного опалювального сезону. Під час наради з регіонами він наголосив, що відновлення триває за рахунок внутрішніх ресурсів, оскільки багатомільярдний пакет фінансової допомоги від Євросоюзу залишається заблокованим.

Суд Мангеттена затвердив план компенсацій від Bank of America, ставши на бік близько 70 жінок, чиї права були порушені через ігнорування банком кримінальних транзакцій.