В ISW оцінили, чи спроможна РФ провести прогнозований раніше літній наступ

Джерело: Інститут вивчення війни 

Аналітики ISW оцінили, чи зможе російська армія здійснити провести прогнозований раніше літній наступ в Україні.

Фахівці повідомили, що упродовж 29-30 липня армія РФ провела п’ять механізованих штурмів – розміром від взводу до батальйону – на заході Донеччини.

На думку аналітиків, ці штурми – ніщо інше, як прогнозований раніше наступ окупантів. Однак, додали в ISW, зараз у РФ недостатньо оперативних можливостей, для проведення масштабного наступу на Донеччині чи на будь-якій іншій ділянці фронту.

Геолокаційні кадри свідчать, що 29 липня російські окупанти незначно просунулись на південному заході Костянтинівки, під час одного з механізованих штурмів.

Інший механізований штурм – цього разу невдалий – ворог здійснив 29 липня вранці на південний захід від населеного пункту Побєда. Наступного дня окупанти знову штурмували населений пункт та незначно просунулись на південному заході.

Також 29 липня ворог здійснив два невдалі механізовані штурми – на Курахівському напрямку (точні дані щодо населеного пункту не встановлені) та поблизу Красногорівки.

Відтак, вважають аналітики, такі “пульсуючі механізовані” штурми російської армії свідчать, що повноцінний наступ цього літа армія РФ навряд чи здійснить через метраілальні та людські обмеження.

Аналітики зауважили, що упродовж війни РФ було важко одночасно проводити великі наступальні операції, однак ворог схильний до “імпульсивних” атак на різних ділянках фронту. При цьому, коли на одній ділянці інтенсивність атак зростає, то на інших – зменшується.

Окупанти від початку літа періодично здійснювали механізовані штурми на різних напрямках, а нещодавно перекинули сили з окупованої Авдіївки на захід від Донецька. Це свідчить про зміну пріоритетів ворога.

“Російські війська, ймовірно, спрямують у цей район додаткові механізовані сили, щоб використати слабкі місця на українській лінії та досягти певного територіального просування, хоча б обмеженого, протягом літа 2024 року”, – додали в ISW.

Аналітики додали, що ці обмежені атаки можуть бути достатніми для окупантів, якщо вони раніше переглянули свої цілі, або ж вони свідчать про те, що зараз російська армія не здатна на потужніші атаки.

Взимку Західні ЗМІ писали, що влітку РФ спробує здійснити масштабний наступ, аби повністю окупувати Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області. Однак, ймовірно, РФ переглянула ці плани у квітні, коли США проголосували за допомогу Україні.

Водночас механізовані наступи росіян свідчать про те, що зараз вони мають достатньо техніки для періодичних штурмів у найближчій та середньостроковій перспективі.

Проте поки невідомо, чи достатньо у ворога техніки для одночасних широкомасштабних наступальних операцій на кількох ділянках фронту та компенсації збільшених втрат бронетехніки, які виникли б у результаті посилених механізованих операцій.

“Готовність російського військового командування продовжувати обмежені тактичні досягнення в обмін на значні втрати бронетехніки ставатиме все дорожчим, оскільки російські війська в найближчі роки втратять обмежені запаси зброї та обладнання радянських часів. Ціна такої тактики буде й надалі високою, якщо російське військове командування не зможе засвоїти уроки про труднощі механізованого маневру на майже прозорому полі бою в Україні, і якщо російський уряд залишатиметься проти подальшої мобілізації російської оборонної промисловості”, – зауважили фахівці.

Аналітики додали, що російські механізовані наступи дорого обходяться у ЗСУ. Відтак одна з можливих цілей цих штурмів – погіршити боєздатність України шляхом виснаження.

Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.

Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.

В ніч на 12 травня  підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.

Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.

9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.