Президент Чехії допустив вступ України в НАТО попри окуповані території
Джерело: Петр Павел в інтерв’ю Novinky
Президент Чехії Петр Павел пояснив, що вступ України до Північноатлантичного альянсу не має залежати від відновлення повного контролю над всією своєю територією, нині окупованою Росією.
Якщо проведуть демаркацію якогось адміністративного кордону, то ми можемо прийняти цей адміністративний кордон як тимчасовий і прийняти Україну в НАТО з тією територією, яку вона контролюватиме на момент рішення, – заявив Павел.
Водночас глава Чехії сподівається на домовленість України та РФ щодо миру у “найближчі роки”. За його словами, така угода може означати, що Росія окупує частину території України, проте демократичні держави не визнають зміну кордонів. Він додав, що повне відновлення контролю над всією територією не є обов’язковою умовою для вступу до Альянсу.
Зокрема Павел навів приклад Німеччини. Країна була розділена за результатами Другої світової війни, однак, попри те, що поділ не був прийнятий всіма західними країнами, частину Німеччини прийняли до НАТО.
Раніше президент Чехії закликав продовжити допомогу Україні, аби “відстояти європейський спосіб життя”.
Нагадаємо, раніше раптове дипломатичне непорозуміння між Україною та НАТО через коментарі керівника апарату Генерального секретаря Єнса Столтенберга привернуло увагу громадськості. Стіан Єнссен припустив, що країні доведеться віддати частину своєї території в обмін на вступ до Альянсу.
Додамо, президент Польщі Анджей Дуда закликав владу країни спільно діяти задля реалізації членства України в ЄС та НАТО. Він зауважив, що це відповідає національним інтересам Польщі.
Для нас надзвичайно важливим є питання євроінтеграції України з двома міжнародними структурами – ЄС і НАТО, – мовив Дуда.
Він також додав, що це є важливим моментом для українського суспільства, морального духу українського війська, і процесу відбудови України.
Очільник Польщі висловив сподівання, що його країна візьме активну участь у відбудові з “користю для польського бізнесу і для сусідських відносин з Україною”.
Водночас наголосив, що відносно безпеки надзвичайно важливим є питання майбутнього членства України в НАТО. Він назвав рішення, яке міг би ухвалити Альянс на саміту у Вашингтоні в середині наступного року, “безцінним”.
Дуда пояснив, так посувається східний фланг НАТО у цій частині польського кордону на схід від Польщі, що має очевидне значення з точки зору безпеки країни. Окрім цього, наголосив, що так Альянс отримує чергового сильного військового члена, а країни – партнера. І додав, що сьогодні українська армія – “без сумніву, одна з найкращих у світі”.
- Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко зазначив, що принцип у міжнародних перемовинах “нічого про Україну – без України” – непорушний. Ніхто з партнерів України не обговорює питання обміну суверенітету і територіальної цілісності України на членство в НАТО.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.