Україна атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури близько 64 разів у 2024 – BBC
Джерело: BBC
З початку року Україна не менше 64 разів атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури Мова насамперед про нафтопереробні заводи та нафтобази.
Щонайменше у 49 випадках влада РФ або російські телеграм-канали повідомляли про пожежі після українських атак. Також дві атаки з подальшими пожежами зафіксовано в окупованому Луганську.
Приблизно чверть усіх атак (17) припала на Краснодарський край РФ, а на другому місці з великим відривом — Ростовська область (п’ять інцидентів).
Водночас одну з найтриваліших пожеж після атаки гасять уже сьомий день на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області. Димовий шлейф від пожежі тягнувся на більш ніж 80 км на супутникових знімках Copernicus Sentinel.
Інша резонансна атака відбулася 22 серпня у порту Кавказ поблизу Кримського мосту – відповідальність за неї взяли на себе ВМС України. В результаті атаки затонув залізничний пором, який віз 30 цистерн з пальним.
Об’єкти російської нафтової інфраструктури загалом — логічна мета для таких атак. Доходи від продажу нафти та газу – одне з основних джерел поповнення російського бюджету.
Зараз у Росії діє заборона експорту бензину. Влада РФ запровадила її з 1 березня на тлі зростання цін на бензин на внутрішньому ринку.
Ціни почали зростати навесні на тлі скорочення виробництва бензину. Причиною став ремонт деяких НПЗ, а також атаки безпілотників на заводи. Щоправда, оцінити шкоду від атак складно — найчастіше нафтові компанії не розкривають, як довго їм доводиться лагодити заводи та наскільки довелося скоротити виробництво.
Ситуація на ринку бензину досі залишається напруженою, тому російська влада й обмежує експорт. Тим більше, що від цін на бензин залежать ціни на логістику — тобто перевезення різних товарів та послуг. Виробники вже попереджали торгові мережі про можливе зростання цін. Вони пояснили ці рішення, зокрема зростанням витрат на логістику.
З військового погляду ці атаки мають сенс, тому що НПЗ та інші підприємства ПЕК досить легко вразити дроном — вони стоять на одному місці, займають велику площу, на якій дуже багато вразливих місць. Але головне вони дуже слабко захищені.
Навесні 2024 року, коли кампанія з обстрілу нафтогазової інфраструктури Росії набрала обертів, у пресі обговорювали можливість захисту підприємств зенітними комплексами “Панцир С1”. У такому разі їх довелося б знімати з інших об’єктів, послаблюючи ППО. Проте з того часу, судячи з публікацій у пресі, у захисті об’єктів мало що змінилося. “Панцирі”, очевидно, залишилися на фронті та стратегічних об’єктах.
Місткості на деяких НПЗ росіяни почали закривати протидронними сітками, одначе, судячи з подій, вони не дуже допомагають ворогу зберегти власні запаси.
Читайте також: Дрони СБУ уразили понад 30 російських НПЗ, терміналів і баз – Зеленський
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що за пів року українські ударні дрони вразили понад 14 тисяч російських цілей, серед яких – ворожа техніка, ППО, РЕБ та укріплення.
- Дрони Головного управління розвідки вночі атакували нафтопереробний завод і три військові аеродроми РФ, пошкодивши надзвуковий бомбардувальник. Одна з цілей знаходиться за 1800 км від кордону.
- Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України заявив, що протягом перших шести місяців 2024 року українські сили влучили у понад 30 російських військових літаків. Відомство оприлюднило відповідну карту.
До Херсона з Братислави вирушили два автобуси, завантажені гуманітарною допомогою, котрі передало транспортне підприємство словацької столиці у межах партнерства між районом Ружинов і Херсоном.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив на підтримці повноправного членства України у НАТО спільно з розміщенням іноземних військ як гарантії безпеки.
У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.
У Корюківському районі Чернігівської області російські війська вдарили по важливому енергооб’єкту.
У Києві міністр оборони Денис Шмигаль провів зустріч із віцепрем’єр-міністром і міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем, висловивши вдячність за 13 пакетів військової допомоги на понад €200 млн.