Україна атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури близько 64 разів у 2024 – BBC
Джерело: BBC
З початку року Україна не менше 64 разів атакувала об’єкти російської нафтової інфраструктури Мова насамперед про нафтопереробні заводи та нафтобази.
Щонайменше у 49 випадках влада РФ або російські телеграм-канали повідомляли про пожежі після українських атак. Також дві атаки з подальшими пожежами зафіксовано в окупованому Луганську.
Приблизно чверть усіх атак (17) припала на Краснодарський край РФ, а на другому місці з великим відривом — Ростовська область (п’ять інцидентів).
Водночас одну з найтриваліших пожеж після атаки гасять уже сьомий день на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області. Димовий шлейф від пожежі тягнувся на більш ніж 80 км на супутникових знімках Copernicus Sentinel.
Інша резонансна атака відбулася 22 серпня у порту Кавказ поблизу Кримського мосту – відповідальність за неї взяли на себе ВМС України. В результаті атаки затонув залізничний пором, який віз 30 цистерн з пальним.
Об’єкти російської нафтової інфраструктури загалом — логічна мета для таких атак. Доходи від продажу нафти та газу – одне з основних джерел поповнення російського бюджету.
Зараз у Росії діє заборона експорту бензину. Влада РФ запровадила її з 1 березня на тлі зростання цін на бензин на внутрішньому ринку.
Ціни почали зростати навесні на тлі скорочення виробництва бензину. Причиною став ремонт деяких НПЗ, а також атаки безпілотників на заводи. Щоправда, оцінити шкоду від атак складно — найчастіше нафтові компанії не розкривають, як довго їм доводиться лагодити заводи та наскільки довелося скоротити виробництво.
Ситуація на ринку бензину досі залишається напруженою, тому російська влада й обмежує експорт. Тим більше, що від цін на бензин залежать ціни на логістику — тобто перевезення різних товарів та послуг. Виробники вже попереджали торгові мережі про можливе зростання цін. Вони пояснили ці рішення, зокрема зростанням витрат на логістику.
З військового погляду ці атаки мають сенс, тому що НПЗ та інші підприємства ПЕК досить легко вразити дроном — вони стоять на одному місці, займають велику площу, на якій дуже багато вразливих місць. Але головне вони дуже слабко захищені.
Навесні 2024 року, коли кампанія з обстрілу нафтогазової інфраструктури Росії набрала обертів, у пресі обговорювали можливість захисту підприємств зенітними комплексами “Панцир С1”. У такому разі їх довелося б знімати з інших об’єктів, послаблюючи ППО. Проте з того часу, судячи з публікацій у пресі, у захисті об’єктів мало що змінилося. “Панцирі”, очевидно, залишилися на фронті та стратегічних об’єктах.
Місткості на деяких НПЗ росіяни почали закривати протидронними сітками, одначе, судячи з подій, вони не дуже допомагають ворогу зберегти власні запаси.
Читайте також: Дрони СБУ уразили понад 30 російських НПЗ, терміналів і баз – Зеленський
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що за пів року українські ударні дрони вразили понад 14 тисяч російських цілей, серед яких – ворожа техніка, ППО, РЕБ та укріплення.
- Дрони Головного управління розвідки вночі атакували нафтопереробний завод і три військові аеродроми РФ, пошкодивши надзвуковий бомбардувальник. Одна з цілей знаходиться за 1800 км від кордону.
- Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України заявив, що протягом перших шести місяців 2024 року українські сили влучили у понад 30 російських військових літаків. Відомство оприлюднило відповідну карту.
Фонд британського принца Гаррі Archewell Foundation пожертвує 500 тисяч доларів на проєкти, у тому числі Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ), для допомоги розробки протезів та надання іншої допомоги дітям із Гази та України.
Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.
9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.
В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.
Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.