Фінляндія почала забороняти росіянам угоди з нерухомістю
Джерело: Міноборони Фінляндії
Влада Фінляндії почала відмовляти громадянам Росії у придбанні нерухомості на території країни. Підставою для заборони став закон, що набув чинності у липні, котрий зобов’язує іноземців із держав, що не входять до Європейського Союзу та Європейської економічної зони, отримувати дозвіл на купівлю нерухомості у Фінляндії.
Відомство уточнило, що минулої п’ятниці міністр оборони Антті Хакканен відхилив 11 таких запитів від громадян Росії, Ізраїлю, Казахстану та Киргизстану, котрі хотіли придбати об’єкти нерухомості у десяти фінських регіонах.
Заявники планували використовувати нерухомість із різними цілями — комерційними, лісогосподарськими, житловими та рекреаційними, пояснили в оборонному відомстві. Там також наголосили, що нерухомість є “одним із каналів гібридного впливу”, тоді як відмова в угодах певному колу осіб допомагає зміцнити національну безпеку та знизити ризики для системи постачання в країні.
У квітні 2025 року парламент Фінляндії ухвалив запропонований урядом закон, котрий забороняє громадянам країн, що “ведуть агресивну війну або становлять загрозу безпеці Фінляндії”, зокрема росіянам, купувати нерухомість на території держави.
Згідно з документом, обмеження не поширюються на осіб, які мають постійний дозвіл на проживання у Фінляндії або довгостроковий дозвіл на проживання в ЄС, виданий Фінляндією.
Раніше у фінському Міноборони заявляли, що Росія становить довгострокову загрозу європейській безпеці, тож, придбання нерухомості розглядається як одна з форм ворожого впливу.
Раніше Міноборони заборонило три операції з нерухомістю у Східній Фінляндії, зокрема дві з яких стосуються майна, розташованого в Соткамо, а одна – в Іломанці. У Міноборони пояснили, що у цій справі пов’язана російська компанія.
Влада Фінляндії прийняла рішення на загальному засіданні Держради продовжити закриття пунктів пропуску на кордоні з Росією ще на місяць, зазначила міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулювала ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- У фінському місті Турку місцева влада викупить колишню будівлю російського генконсульства, щоб знести її. Місцеві депутати одностайно ухвалили рішення.
- У Фінляндії починають зводити тимчасові огорожі на кордоні з РФ. У будівництві прикордонника допомагають Збройні сили.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.