Румунія заявила, що НАТО має відреагувати на вторгнення Росії в їх повітряний простір
Джерело: Reuters
Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвар у середу, 18 вересня, заявив, що НАТО має ухвалити “надійну скоординовану” відповідь на інциденти, коли російські ракети або безпілотники потрапляли у повітряний простір альянсу.
Держави на східному фланзі НАТО неодноразово заявляли, що дії Росії в Чорноморському регіоні та за його межами викликають занепокоєння.
Раніше цього місяця російські безпілотники порушили повітряний простір Румунії та Латвії.
“Країни B9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями російських безпілотників і ракет у повітряний простір НАТО, у Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості на східному фланзі НАТО”, – сказав Тилвар.
Зауважимо, що країни B-9 (Бухарестська дев’ятка) — це міжнародна ініціатива дев’яти країн-членів НАТО Центральної та Східної Європи (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Чехія).
“Саме тому необхідна надійна, скоординована відповідь на рівні союзників, а також якнайшвидше впровадження ротаційної протиповітряної оборони та комплексної моделі протиракетної оборони”, – додав він.
Своєю чергою, заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявив, що на зустрічі міністрів оборони НАТО в жовтні потрібно розглянути питання про знищення безпілотників, які входять у повітряний простір союзників.
- Румунія продовжує пошук можливих фрагментів безпілотників, які впали наприкінці липня на румунський берег Дунаю внаслідок атак російських військ на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні.
- У Румунії розпочали розслідування за фактом прольоту трьох невідомих БпЛА над військовою авіабазою у ніч на 16 квітня.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.