ЄС прагне закріпити санкції проти РФ на випадок повернення Трампа у Білий дім – Reuters

Джерело: Reuters

Євросоюз остерігається, що у випадку перемоги Дональда Трампа на виборах президента США він послабить санкції проти Росії. Відтак зараз у блоці думають над тим, як закріпити обмеження проти країни-агресорки.

Як розповіли джерела, перемовини між офіційними особами та посланцями ЄС зосереджені на кількох ініціативах, які допоможуть зберегти європейські санкції у довгостроковій перспективі та посилювати їх, навіть якщо США змінять тактику послаблення Росії.

Серед ймовірних варіантів – “всеохоплюючі” кроки для виявлення та зупинки підозрілих постачань товарів до Росії та ширші обмеження на постачання нафти.

Окрім цього обговорюються зміни вимог щодо того, що рішення про замороження активів РФ потрібно оновлювати кожні шість місяців. Замість цього можуть запровадити норму, що рішення про замороження активів переглядатимуть один раз на 36 місяців.

Декілька членів ЄС працюють над ідеєю “всеохоплюючого” пункту, який застосовуватимуть до товарів, які можна використовувати на полі бою чи до ширшого спектра забороненого експорту.

Такі нововведення дозволять митникам затримувати вантажі, якщо вони здаються їм нелогічними. До прикладу, якщо товари потрібно доставити до країн Центральної Азії через територію Росії.

Ці заходи розробляють в очікуванні того, що новим президентом США стане Дональд Трамп, що потенційно може змінити ставлення Вашингтона до Москви.

Будь-яке пом’якшення позицій США поставить ЄС у важке становище, адже саме Америка має широкі повноваження щодо покарань за порушення санкцій.

Зараз Європейський Союз прагне знайти власні засоби для посилення дотримань антиросійських санкцій.

Том Кітінг з аналітичного центру RUSI вважає, що перед застосуванням “автономних європейських санкцій”, ЄС спершу повинен посилити їх виконання.

“Якщо президенство Трампа скасує санкції США проти Росії, європейцям доведеться бути рішучішими у діях щодо забезпечення дотримання (санкцій), бо вони більше не зможуть ховатись за дядьком Семом”, – сказав він.

Європейські країни були обмануті під час останнього президентства Трампа, коли Сполучені Штати скасували міжнародну угоду з Іраном щодо його ядерної програми та в односторонньому порядку відновили санкції, залишивши Європу осторонь.

Тепер у ЄС остерігаються, що Трамп скоїть подібні кроки на відновлення стосунків з Росією, що може підірвати їх зусилля з ізоляції агресорки.

Поки що ЄС чекає кінця року, перед тим як думати про нові обмеження щодо РФ, оскільки зараз у блоці головує Угорщина, яка затягує введення санкцій.

Зараз ЄС ведуть попередні обговорення про новий, вже 15 пакет санкцій проти РФ. Очікується, що до нього увійдуть щонайменше 45 суден, аби посилити дотримання щодо обмежень цін на російську нафту, запроваджені G7.

У новому пакеті ЄС також прагне розширити пункт про “заборону для Росії”. Це зобов’яже дочірні компанії ЄС у третіх країнах заборонити реекспорт певних товарів до РФ, зокрема товари подвійного призначення, боєприпаси та вогнепальну зброю.

Кілька країн та Європейська комісія наполягають на сильніших обмеженнях імпорту російських енергоресурсів, зокрема СПГ.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський спростував заяву лідера РФ Володимира Путіна про оточення українських військових у Курській області, назвавши це “відвертою дезінформацією”.

Євросоюз остерігається, що у випадку перемоги Дональда Трампа на виборах президента США він послабить санкції проти Росії. Відтак зараз у блоці думають над тим, як закріпити обмеження проти країни-агресорки.

Німецький політик Родеріх Кізеветтер закликав Захід зреагувати на участь північнокорейських військових у війні проти України шляхом військової відповіді. Він наголосив, що потрібно надати Україні крилаті ракети Taurus і JASSM, посилити ППО на заході країни та розглянути можливість відправки військових для навчання.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 24 жовтня. Загалом від початку цієї доби відбулося 157 бойових зіткнень.

24 жовтня Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду дійшла висновку, що Монголія не співпрацювала під час арешту і видачі Володимира Путіна всупереч положенням Римського статуту, чим завадила діяльності Суду.