У МЗС України прокоментували результати парламентських виборів у Грузії
Джерело: МЗС
Міністерство закордонних справ України зреагувало на результати виборів у Грузії, зокрема підтримавши висновки міжнародних спостерігачів, котрі раніше зафіксували порушення, відзначивши схожість зафіксованих інцидентів із методами, характерними для РФ.
Україна уважно спостерігала за перебігом парламентських виборів, які відбулися в Грузії 26 жовтня 2024 року. Ми підтримуємо висновки міжнародної місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за парламентськими виборами в Грузії, яка зафіксувала численні порушення. Підкуп, залякування, примус і тиск на виборців, відсутність прозорості голосування, обмеження доступу опозиційних партій до мас-медіа — це лише неповний перелік порушень, якими запам’ятаються ці вибори, – мовиться у коментарі.
У відомстві акцентували, що такі результати особливо високо оцінили та привітали в Росії, позаяк такі методи впливу на результати волевиявлення притаманні саме російському режиму. Разом з тим, нагадали, що вони несумісні зі шляхом до ЄС і НАТО, котрий декларує грузинська влада.
Факти, встановлені міжнародними спостерігачами, мають бути розслідувані, додали у заяві, аби забезпечити легітимність виборів та уникнути політичної кризи.
Українське МЗС закликало грузинський уряд не йти білоруським шляхом до втрати суверенітету та незалежності.
Україна за будь-яких обставин підтримуватиме грузинський народ у його прагненні продовжити стратегічний курс на приєднання до ЄС та НАТО, – резюмували у повідомленні.
Зауважимо, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно заявила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.
Своєю чергою, голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч заявив, що парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.
- 27 жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе повідомив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Москвою через окупацію Абхазії та Південної Осетії.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
- 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
У липні обсяги переробки нафти на російських НПЗ становили близько 3,91 млн барелів на добу — мінімальний показник із березня 2005 року, свідчать дані EA Analytics.
Україна отримає ліцензії на виробництво французьких ракет та авіаційного озброєння, зокрема зенітних ракет Aster-30 для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T, авіабомб AASM Hammer та крилатих ракет SCALP.
В Європейській комісії анонсували ще один транш із 90-мільярдного кредиту Україні на цей тиждень.
Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія оголосили про запуск оборонної коаліції для розвитку спільної системи захисту від балістичних ракет, повідомив офіс президента Емманюеля Макрона.
13 липня президент Володимир Зеленський прибув до Парижа на зустріч “Коаліції охочих”. Глава держави висловив сподівання, що переговори можуть відкрити “значно більші можливості” для зміцнення оборони України.