Путін хоче обʼєднати нафтових гігантів РФ для посилення впливу на світовий ринок – WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
У Росії хочуть об’єднання найбільших нафтових компаній у єдину національну корпорацію, що посилить вплив президента Володимира Путіна на світові енергетичні ринки та російську економіку, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на свої джерела.
Згідно з планом, державний гігант “Роснефть” поглине “Газпром нефть” (дочірню компанію державного “Газпрому”) та незалежного виробника “Лукойл”.
Хоча всі ці компанії перебувають під санкціями США, об’єднана структура може стати другим за величиною виробником нафти у світі після саудівської Aramco, видобуваючи майже втричі більше, ніж Exxon Mobil.
Переговори між керівництвом та урядовцями тривають протягом останніх кількох місяців. Основними перешкодами є опір деяких керівників “Роснефти” та “Лукойлу”, а також труднощі з накопиченням коштів для виплат акціонерам “Лукойлу”.
Однією з головних причин об’єднання, за даними джерел видання, є прагнення Путіна мобілізувати нафтовий сектор для підтримки військових дій.
Деякі джерела припускають, що президент РФ хоче створити корпорацію, яка зможе конкурувати з Саудівською Аравією. Таке злиття могло б стати інструментом для протидії західним санкціям, які обмежують експорт і ускладнюють запуск нових проєктів.
Переговори також можуть бути частиною стратегії підготовки до можливого економічного зближення з Заходом після закінчення війни в Україні.
Якщо “Лукойл” перейде під повний державний контроль, це стане значним кроком до згортання приватизації російських природних ресурсів, яка розпочалася після розпаду СРСР.
- Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.
- Постачання сирої нафти з Росії зросло до найвищого рівня з кінця червня, за даними Bloomberg.
- Індійські нафтопереробні заводи відіграють ключову роль у переробленні російської нафти, яка експортується до західних країн, що допомагає Росії обходити санкції G7.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.