Кабмін створив Міжвідомчу групу для реалізації морської Стратегії
Джерело: Міноборони
Кабінет Міністрів України створив Міжвідомчу робочу групу з питань координації виконання Стратегії морської безпеки України, зокрема затвердивши положення про групу та її персональний склад.
Група працюватиме як координаційний центр, об’єднуючи зусилля різних відомств та експертів. Це дозволить забезпечити системний підхід до реалізації морської безпекової політики та ефективно впроваджувати стратегічні рішення.
Ключовими напрямками роботи групи є:
- розробка порядку моніторингу виконання Стратегії та планів Уряду, а також підготовка пропозицій щодо його удосконалення;
- аналіз проблемних питань та розробка рішень для їх розв’язання;
- підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства у сфері морської безпеки;
- забезпечення координації дій органів державної виконавчої влади, інших органів, установ та організацій з питань виконання Стратегії, а також підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності їхньої діяльності.
Група матиме повноваження організовувати експертні обговорення, залучати фахівців та аналізувати виконання Стратегії. До її роботи можуть залучатися не лише представники державних органів, а й представники місцевого самоврядування та незалежні експерти.
Особлива увага приділятиметься міжнародній співпраці. Група сприятиме вивченню досвіду провідних морських держав та налагодженню партнерства з міжнародними організаціями. Це допоможе впроваджувати найкращі світові практики у сфері морської безпеки та посилювати міжнародну підтримку України.
Координацію роботи групи здійснюватиме Міністерство оборони.
Зауважимо, 17 липня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо нової Стратегії морської безпеки України.
Додамо, що 6 липня Зеленський анонсував розробку нової стратегії України на морі.
2 липня президент обговорив з майбутнім генсеком НАТО Марком Рютте взаємодію України з Північноатлантичним альянсом.
Раніше командувач ВМС України, віцеадмірал Олексій Неїжпапа повідомив, що через атаки Києва, Чорноморський флот Росії переніс майже всі свої боєздатні кораблі з окупованого Криму до інших місць. Це зробило головний військово-морський центр РФ неефективним.
Зокрема українські ракети та морські безпілотники завдали серйозної шкоди базі в Севастополі. Ця база є логістичним центром, виконує важливі функції для Росії, включаючи ремонт, технічне обслуговування, навчання та зберігання боєприпасів.
Також Україна знищила або пошкодила 27 російських військових кораблів, зокрема п’ять через підрив на морських мінах. Чорноморський флот нині здебільшого використовується для логістики, контролю над прибережною територією та запуску ракет “Калібр” по Україні.
Довідка. Міжвідомча робоча група створена на виконання рішення РНБО від 17 липня 2024 року “Про Стратегію морської безпеки України”, затвердженого Указом Президента України № 468/2024. Засідання групи проводитимуться щонайменше щоквартально, з можливістю організації онлайн-засідань для оперативного реагування на нагальні питання.
- Колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані генерал Девід Петреус став співавтором книжки “Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України”. У ній, зокрема. розповідається, чому контрнаступ ЗСУ 2023 року не приніс очікуваних результатів.
- За оцінками Інституту вивчення війни, Росія цілеспрямовано розміщує військові об’єкти поблизу цивільних районів у тимчасово окупованому Криму, намагаючись стримати українські удари.
- 23 червня на пляж Учкуївка у тимчасово окупованому Криму впали уламки ракети. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених. Спершу Росія заявила, що збила українську ракету ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.
Уряд Японії має намір вивчити можливе використання людиноподібних роботів в оборонному секторі для виконання у тилу завдань з охорони баз або транспортування вантажів.
Винищувач F-16, приписаний до американської авіабази Шпангдалем на заході Німеччини, зазнав аварії у вівторок.
Литва підготувала плани евакуації населення на випадок різкого погіршення безпекової ситуації, зокрема потенційної атаки з боку Росії. Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс наголосив, що ці заходи не означають наміру відступати – у разі нападу країна чинитиме опір.