Резолюція Європарламенту: Україна має перемогти
Джерело: резолюція Європарламенту
28 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію, котрою закликав посилити і прискорити військову підтримку України до перемоги у війні проти Росії. Мета – завершити агресію Росії та забезпечити звільнення всього українського народу. Документ підтримали 390 депутатів, тоді як проти проголосували 135 європарламентарів, а 52 – утрималися.
Допомога Україні
Резолюція закликає ЄС надати Україні сучасне військове обладнання, включаючи літаки, далекобійні ракети (зокрема Taurus), новітні системи ППО, а також пришвидшити постачання вже обіцяної техніки для задоволення нагальних потреб.
Парламент наголосив на необхідності, аби усі країни ЄС та НАТО щороку виділяли на військову допомогу Україні щонайменше 0,25% свого ВВП.
Європарламент закликав Єврокомісію розробити нові заходи для підтримки української економіки через фінансову допомогу та залучення інвестицій. Також запропоновано збільшити обсяги гуманітарної допомоги у зв’язку з російськими атаками на цивільну інфраструктуру, які залишають мільйони людей без базових послуг.
Санкції
Європарламент рекомендує розширити санкції на ключові сектори економіки РФ, зокрема металургію, енергетику, хімічну та банківську галузі. Пропонується заборонити імпорт російської сировини (алюмінію, сталі, урану, титану, нікелю) та ввести повне ембарго на викопне паливо й скраплений газ. Крім того, пропонується знизити ціновий ліміт на російські нафтопродукти у координації з партнерами G7 та припинити співпрацю з РФ у сфері ядерної енергетики. Термін дії санкцій пропонується подовжити з 6 місяців до трьох років.
Також парламент засудив звернення Москви до Північної Кореї щодо військової допомоги, випробування нових ракет в Україні та бомбардування цивільних об’єктів. Пропонується запровадити санкції проти осіб і компаній у КНДР, причетних до співпраці з Росією. Також рекомендовано розширити санкції проти Білорусі, Ірану та китайських компаній, які підтримують російську агресію.
Тиск на Угорщину
Євродепутати закликали ЄС тиснути на уряд Угорщини, аби той припинив блокувати Європейський фонд миру, що зокрема передбачає 6,6 млрд євро компенсацій на військову допомогу Україні. У разі продовження блокади запропоновано створити новий фонд без участі Угорщини.
- Голова Європейського парламенту Роберта Мецола підтримала надання Україні ракет дальнього радіуса дії для захисту від Росії.
- Депутати німецького Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (“Вільні демократи”), Антон Гофрайтер (“Зелені”) та Андреас Шварц (СДПН) написали листа до канцлера Олафа Шольца та міністра оборони Бориса Пісторіуса, у якому, зокрема, вимагають передати Україні далекобійні ракети Taurus.
- Мецола зауважила, що Європейському Союзу слід створити власну безпекову організацію на додаток до НАТО.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.