Резолюція Європарламенту: Україна має перемогти
Джерело: резолюція Європарламенту
28 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію, котрою закликав посилити і прискорити військову підтримку України до перемоги у війні проти Росії. Мета – завершити агресію Росії та забезпечити звільнення всього українського народу. Документ підтримали 390 депутатів, тоді як проти проголосували 135 європарламентарів, а 52 – утрималися.
Допомога Україні
Резолюція закликає ЄС надати Україні сучасне військове обладнання, включаючи літаки, далекобійні ракети (зокрема Taurus), новітні системи ППО, а також пришвидшити постачання вже обіцяної техніки для задоволення нагальних потреб.
Парламент наголосив на необхідності, аби усі країни ЄС та НАТО щороку виділяли на військову допомогу Україні щонайменше 0,25% свого ВВП.
Європарламент закликав Єврокомісію розробити нові заходи для підтримки української економіки через фінансову допомогу та залучення інвестицій. Також запропоновано збільшити обсяги гуманітарної допомоги у зв’язку з російськими атаками на цивільну інфраструктуру, які залишають мільйони людей без базових послуг.
Санкції
Європарламент рекомендує розширити санкції на ключові сектори економіки РФ, зокрема металургію, енергетику, хімічну та банківську галузі. Пропонується заборонити імпорт російської сировини (алюмінію, сталі, урану, титану, нікелю) та ввести повне ембарго на викопне паливо й скраплений газ. Крім того, пропонується знизити ціновий ліміт на російські нафтопродукти у координації з партнерами G7 та припинити співпрацю з РФ у сфері ядерної енергетики. Термін дії санкцій пропонується подовжити з 6 місяців до трьох років.
Також парламент засудив звернення Москви до Північної Кореї щодо військової допомоги, випробування нових ракет в Україні та бомбардування цивільних об’єктів. Пропонується запровадити санкції проти осіб і компаній у КНДР, причетних до співпраці з Росією. Також рекомендовано розширити санкції проти Білорусі, Ірану та китайських компаній, які підтримують російську агресію.
Тиск на Угорщину
Євродепутати закликали ЄС тиснути на уряд Угорщини, аби той припинив блокувати Європейський фонд миру, що зокрема передбачає 6,6 млрд євро компенсацій на військову допомогу Україні. У разі продовження блокади запропоновано створити новий фонд без участі Угорщини.
- Голова Європейського парламенту Роберта Мецола підтримала надання Україні ракет дальнього радіуса дії для захисту від Росії.
- Депутати німецького Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (“Вільні демократи”), Антон Гофрайтер (“Зелені”) та Андреас Шварц (СДПН) написали листа до канцлера Олафа Шольца та міністра оборони Бориса Пісторіуса, у якому, зокрема, вимагають передати Україні далекобійні ракети Taurus.
- Мецола зауважила, що Європейському Союзу слід створити власну безпекову організацію на додаток до НАТО.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.