У Тбілісі силовики відтіснили протестувальників з-під стін парламенту: відбулися затримання

Джерело: ЕхоКавказу

У Тбілісі шостий день поспіль триває акція протесту проти рішення прем’єра країни Іраклія Кобахідзе заморозити початок переговорів щодо вступу Грузії до Євросоюзу.

Протестувальники зібралися ввечері 3 грудня перед будівлею парламенту на проспекті Руставелі, там на них вже очікували посилені загони поліції та спецтехніка, зокрема водомети.

Протягом кількох годин акція проходила спокійно — поліція почала витісняти протестувальників незадовго до опівночі.

Згодом правоохоронці почали затримувати учасників акції.

У МВС Грузії знову заявили, що акція вийшла за межі закону.

Масштабні протести спалахнули в Грузії після заяви прем’єра Іраклія Кобахідзе. Він оголосив про зняття з порядку денного питання відкриття переговорів про вступ країни до ЄС та відмову від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.

Своєю чергою, президентка країни Саломе Зурабішвілі розцінила це рішення як “конституційний переворот”. Вона назвала себе єдиним законним представником влади у Грузії та закликала громадян протистояти рішенню “Грузинської мрії”.

Згодом, 30 листопада ситуація біля будівлі парламенту Грузії загострилася. Поліція використовувала проти демонстрантів спецзасоби, зокрема водометні автомобілі.

Грузини вже кілька днів поспіль щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, роблять усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.

Такі силові розгони вже викликали осуд з боку Європи та США.

Натомість уряд Грузії звинувачує у протестах “п’яту колону”, європейських політиків, “місцеву агентуру” і наголошує, що недопустить “повторення українського Майдану у Грузії”.

Зауважимо, 2 грудня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що нинішні події у Грузії нагадують те, що відбувалося на Майдані Незалежності у Києві в 2013 році. Він додав, що Москва, мовляв, у ці процеси “жодним чином не втручається”.

Та вже згодом депутат держдуми РФ, голова Комітету у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками Леонід Калашніков прокоментував події в Грузії, повідомивши, що Росія готова силою “допомогти” грузинському уряду.

У Польщі в комплексі Arche Pałac 31 січня відбувся з’їзд ультраправої партії “Конфедерація Корони Польської”, очолюваної Гжегожом Брауном. Власник комплексу прийняв рішення спрямувати доходи від проведення заходу на допомогу Україні.

У січні Україна імпортувала рекордний добовий обсяг електроенергії. Залучення струму з країн ЄС допомогло стабілізувати енергосистему на тлі російських атак і сильних морозів.

У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.

Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.