Через загрозу з боку РФ: у Польщі запровадили обов’язкові стрільби у школах

Джерело: euronews

Польська влада запровадила обов’язкові уроки початкового військового вишколу для школярів, які включають навчання стрільбі та базовим навичкам надання першої медичної допомоги. Як зазначили в уряді країни, це нововведення відповідає “зростаючій загрозі державній безпеці у зв’язку з війною РФ проти України” та зумовлене “нагальною необхідністю доповнити” навчальний процес темами, пов’язаними з обороною держави.

Предмет отримав назву “Навчання безпеці”. Його обов’язково відвідують учні 8-го класу початкової школи та 1-го класу середньої школи (підлітки 14–16 років). Такі уроки існують у Польщі з 2022 року, однак, раніше вони були факультативними. Відтепер до навчальної програми, узгодженої з міністерством національної оборони, увійшли заняття з вогневої підготовки, які мають на меті надати школярам “навички стрільби”, навчити “основам рятувальних операцій” та поводженню “з загрозами в умовах воєнних дій”. Програма також містить уроки зі збирання та розбирання зброї, тренування для покращення точності стрільби. Заняття проходять у спортивних залах шкіл, а замість бойових патронів використовуються лазерні промені.

Основи військової підготовки викладатимуть не більше ніж одну годину на тиждень. Ключові завдання навчання – забезпечення державної безпеки, підготовка до рятувальних робіт у ситуаціях надзвичайних загроз (наприклад, масових аварій та катастроф), а також санітарна освіта.

Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у 2025 році Польща планує збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, оскільки країна переозброюється на тлі війни Росії в Україні.

Також влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Окрім того, Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону блоку з Росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від можливих військових загроз та інших шкідливих дій з боку РФ.

  • Влада Польщі стверджує, що Росія спільно з Білоруссю стоять за нещодавнім сплеском мігрантів до Європейського Союзу.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.