Головою Центробанку Сирії вперше стала жінка
Джерело: Al Arabia
Нова адміністрація Сирії оголосила про призначення Майси Сабрін головою Центрального банку Сирії — вона стала першою жінкою на цій посаді в історії установи.
До цього Сабрін обіймала кілька важливих посад у Центральному банку, зокрема була першою заступницею керівника та директора з нагляду. Вона також очолювала Департамент банківського нагляду.
Крім того, із 2018 року Сабрін є членом Ради директорів Дамаської фондової біржі, де представляє Центральний банк.
Сабрін має ступінь магістра в галузі бухгалтерського обліку.
Як зауважили у виданні, її призначення відбулося на тлі закликів до залучення сирійських жінок до нового сирійського уряду.
За даними Reuters, Сабрін стане першою жінкою, яка очолить установу за її більш ніж 70-річну історію, замінивши Мохаммеда Іссама Хазіме, який був призначений главою у 2021 році президентом Башаром аль-Асадом.
Раніше цього місяця головою Управління у справах жінок призначили Аїшу ад-Дібас, яка стала першою жінкою на офіційній посаді в новій сирійській адміністрації.
- Видання Forbes оприлюднило рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, який уже другий рік поспіль очолює президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що у глави апарату Білого дому Сьюзі Вайлз діагностували рак грудей на ранній стадії.
17 березня в усіх регіонах України з 17:00 до 22:00 застосовуватимуть графіки обмеження потужностей для промислових споживачів.
13 березня ціна російської нафти Urals у портах Індії досягла рекордних $98,93 за барель. Відтак, війна в Ірані та пом’якшення американських санкцій стали “золотою жилою” для російських нафтових компаній.
71-річний Ніколя Саркозі повернувся до зали суду, щоб знову відповісти на звинувачення у незаконному отриманні мільйонів євро на свою виборчу кампанію від покійного лівійського диктатора.
Рух через протоку, через яку зазвичай проходить п’ята частина світового постачання нафти, був серйозно обмежений з початку близькосхідного конфлікту два тижні тому. Втім, сам Іран постачає нафту через протоку майже в тих самих обсягах, що й до війни, заробляючи вкрай необхідні кошти для підтримки своєї економіки та військових зусиль.