Президент Південної Кореї відмовився прийти на перше судове слухання через безпеку
Джерело: Yonhap
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Засідання проводитиме Конституційний суд, який цього тижня розпочинає розгляд справи про імпічмент президента. Захист заявляє, що присутність Юна можлива лише після забезпечення належних умов безпеки.
“Оскільки тривають спроби незаконного виконання незаконного та недійсного ордеру на арешт, є занепокоєння особистою безпекою та нещасними випадками”, – зазначив Юн, додавши, що питання безпеки мають бути вирішені до його участі в засіданнях.
Конституційний суд планує провести п’ять слухань у цій справі, перше з яких призначене на 16 січня. Якщо Юн не з’явиться на засідання 14 січня, слухання перенесуть на 16 січня. Надалі процес зможе тривати навіть за його відсутності.
Адвокати президента повідомили, що він готовий особисто представити свою позицію у справі в “відповідний час”.
Ситуація ускладнюється тим, що слідчі намагалися затримати Юна в іншій справі, пов’язаній із його рішенням про короткочасне введення воєнного стану.
Попередня спроба затримання закінчилася безрезультатно через багатогодинне протистояння зі Службою безпеки президента. Минулого тижня суд у Сеулі продовжив ордер на арешт, і очікується, що слідчі спробують затримати Юна повторно.
Що передувало?
Ввечері 3 грудня Юн Сук Йоль запровадив у Південній Кореї воєнний стан під час неочікуваного телевізійного звернення. Тоді він звинуватив опозиційні сили країни у симпатіях до КНДР та “антидержавній діяльності”.
Він пояснив, що опозиційна Демократична партія, яка має більшість у парламенті, пропонувала оголосити імпічмент головним прокурорам та відхилити пропозиції уряду щодо бюджету.
Вже через шість годин президенту довелось скасувати воєнний стан, коли депутати Південної Кореї прорвались до парламенту через військових і проголосували за скасування наказу Юна.
У своєму зверненні з вибаченнями Юн Сук Йоль також заперечив чутки, що запровадить воєнний стан ще раз.
4 грудня опозиційні партії внесли на розгляд парламенту Південної Кореї пропозицію про імпічмент президента країни Юн Сок Йоля.
Згодом стало відомо, що прокуратура Південної Кореї розслідує звинувачення проти президента Юн Сук Йоля у державній зраді та зловживанні владою. Невдовзі у його офісі провели обшуки.
Президент Юн, якого звинувачують у підбурюванні до повстання, залишається фігурантом кримінальної справи. Йому заборонено залишати країну, хоча поки що він не заарештований і не допитаний. Поліція, яка здійснила обшук в офісі Юна, підтвердила, що мала ордер на слідчі дії, де президент був зазначений як підозрюваний.
14 грудня у Південній Кореї проголосували за імпічмент президенту Юн Сук Йолю.
- Південна Корея перевірить безпеку всіх літаків Boeing 737-800, які експлуатуються компаніями країни, після смертельної катастрофи літака компанії Jeju Air у міжнародному аеропорту “Муан”.
- Парламент Південної Кореї проголосував за імпічмент в.о. президента країни, прем’єр-міністра Хана Док Су.
- Південнокорейська вона впала до найнижчого рівня за понад 15 років, знизившись на 1,5% через зростання курсу долара США та політичну нестабільність у Південній Кореї.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про продовження антидемпінгових мит на цемент і металопрокат, а також розпочала нові розслідування для захисту національного виробника від агресивного імпорту.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган розпочав масштабну кампанію проти ожиріння — тепер громадян можуть публічно зважувати прямо на вулицях.
З початку 2025 року російські атаки в Україні призвели до більшої кількості загиблих і поранених серед цивільних, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила правозахисна організація Human Rights Watch.
Німеччина посилить свою танкову бригаду у Литві, аби зміцнити східний фланг НАТО з метою стримування Росії. До кінця 2027 року чисельність підрозділу збільшать до 5 тисяч військовослужбовців із нинішніх 500.
Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що путінська Росія змінює історію та відновлює культ злочинця — Сталіна, який наказав убити польських військовополонених. Так він прокоментував у Брюсселі осквернення й пошкодження пам’ятника на Польському військовому кладовищі в Мєдному, де поховані жертви Катинського розстрілу 1940 року.