Мінні тральщики, катери, дрони – чим забезпечує Україну «морська» Коаліція

Джерело: Міноборони

Коаліцію морських спроможностей створили в грудні 2023 року в межах Контактної групи з питань допомоги України, позаяк питання контролю над Чорним та Азовським морями – стратегічне для безпеки та економіки.

У грудні 2023 року Велика Британія, Норвегія та Україна ініціювали створення Коаліції морських спроможностей.

Її головні завдання – забезпечити нагальні потреби та довгостроковий розвиток відповідних спроможностей України, забезпечити свободу та безпеку цивільного судноплавства, стримувати та відбивати будь-яку агресію з морського напрямку.

До коаліції, окрім України, долучені 18 держав – крім лідерів також входять Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, США, Франція, Швеція, Португалія, Польща, Румунія та Туреччина.

Фінляндія, Ісландія і Канада здійснюють свій внесок у розвиток морських спроможностей України, але при цьому ще не є частиною Коаліції. Австралія та Японія розглядають можливість стати її учасниками.

Діяльність Коаліції морських спроможностей є однією з найменш публічних. Водночас відомо, що держави-учасники Коаліції в межах об’єднання надають Україні, зокрема:

  • кораблі та катери;
  • морське ударне озброєння;
  • засоби спостереження та розвідки;
  • протимінні системи;
  • посилюють амфібійні спроможності морської піхоти;
  • здійснюють підготовку особового складу флотилій та морської піхоти.

Зауважується, що формування спроможностей це не лише постачання кораблів, вертольотів та інших систем, а й підготовка їх екіпажів та операторів систем, навчання технічного персоналу та технічна підтримка експлуатації та застосування.

Серед того, що можна підтвердити публічно – Нідерланди та Бельгія в цьому році передають Україні 3 протимінні кораблі класу Alkmaar. Велика Британія, окрім інших спроможностей, вже передала на початку 2023 року два протимінних кораблі “Чернігів” та “Черкаси”, які поки що базуються в британських портах.

Екіпажі цих кораблів нині проходять інтенсивну підготовку до виконання завдань за призначенням за стандартами НАТО.

США, Нідерланди, Канада, Швеція та Фінляндія передали певну кількість катерів різного класу та сфер застосування: для пошукових та рятувальних операцій, транспортування, розвідки та спецоперацій.

У Румунії Коаліція створила морський навчальний центр для підготовки морських піхотинців ВМС ЗС України.

Загалом в межах роботи Контактної групи з питань допомоги Україні утворили вісім коаліцій спроможностей: Коаліцію Повітряних Сил, Коаліцію інтегрованої ППО та ПРО, Коаліцію морських спроможностей, Коаліцію дронів, ІТ-коаліцію, Коаліцію артилерії, Коаліцію бронетанкової техніки та маневреності і Коаліцію розмінування.

Зауважимо, раніше у Міноборони розповіли, як країни допомагають українському війську.

Нині діє вісім основних коаліцій, кожна з яких відповідає за певний напрямок підтримки Збройних сил України:

  1. Авіація – 14 країн, які очолюють США, Данія і Нідерланди.
  2. Морські спроможності – 18 країн, серед яких лідерами є Велика Британія і Норвегія.
  3. Протиповітряна та протиракетна оборона – 14 країн, очолювані Францією і Німеччиною.
  4. Артилерія – 14 країн, лідери — Франція і США.
  5. Бронетехніка та маневреність – 14 країн, які очолюють Польща, Німеччина й Італія.
  6. Дрони – 16 країн, лідерами є Латвія і Велика Британія.
  7. Розмінування – 21 країна, очолювані Литвою та Ісландією.
  8. ІТ та кібербезпека – 17 країн, лідери — Естонія і Люксембург.

Постійно триває робота над залученням нових країн до участі у коаліціях.

Франція, окрім головування у вищезгаданих коаліціях, долучилася ще до 5 ініціатив. Чехія, Іспанія, Швеція та Данія також стали учасниками 6 коаліцій, зокрема Коаліції інтегрованої ППО та ПРО. Бельгія та Греція доєдналися до 5 коаліцій, в тому числі до Коаліції авіаційних спроможностей.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.

11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.