Інфляція непокоїть росіян більше від війни

Джерело: опитування Левада-центр

Головною проблемою для росіян виявилася не війна, а інфляція, свідчить опитування. На запитання про найгостріші проблеми російського суспільства 63% респондентів відповіли “зростання цін”.

Тоді як повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, посіла друге місце: 35% вказали “спеціальну воєнну операцію, конфлікт із Заходом, санкції”.

За даними Росстату, за 2022-2024 роки ціни в Росії зросли на 31,7%, а у 2023 році інфляція становила 9,5%. Особливо швидко здорожчали продукти (на 11%), що з’їдає приріст доходів громадян. Майже у двох третин російських сімей (63%) половина доходів скеровують на їжу. Водночас 6-9% росіян зізналися, що їм не вистачає грошей навіть на харчування.

Занепокоєність зростанням цін зросла з серпня 2023 року, тоді як загальна оцінка економічної ситуації суттєво погіршилася. 41% росіян вважають, що країна може постати перед економічною кризою протягом року, тоді як рік тому таких було 30%.

Лідер РФ Володимир Путін називав інфляцію викликом для влади та вимагав від уряду та ЦБ знизити її навіть ціною уповільнення економічного зростання. При цьому головною причиною інфляції експерти називають викликані війною дисбаланси в економіці – військові витрати бюджету, що різко зросли, перетікання ресурсів з цивільних галузей у ВПК, санкції та ін. Як засвідчили соціологи з PSLab, “росіяни намагаються не помічати війну”.

Читайте також: Воєнна економіка РФ «перегріта» і починає виснажуватись – Bloomberg

Додамо, Володимир Путін все більш занепокоєний економічною ситуацією у Росії, тоді як американський лідер Дональд Трамп наполягає на угоді з Україною, погрожуючи новими обмеженнями. Російська економіка з 2022 року демонструвала стійке зростання, навіть попри запроваджені масштабні санкції Заходу.

Та вже останніми місяцями РФ почала зазнавати нестачі робочої сили та високих процентних ставок, запроваджених для боротьби з інфляцією, яка прискорилась на тлі повномасштабної війни проти України. Це призвело до того, що частина російської еліти почала задумуватись про врегулювання російсько-української війни шляхом перемовин.

Трамп вже заявив, що може запровадити нові санкції проти Росії, якщо Путін не погодиться на перемовини. Він наголосив, що Росія зазнає великих проблем в економіці.

Інфляція у Росії наблизилось до двозначних чисел, попри те, що Центробанк підвищив базову процентну ставку до 21% торік у жовтні.

Нині Путін вважає, що головні його цілі у війні проти України досягнуті, зокрема контроль над частиною тимчасово окупованих земель, які з’єднують материкову Росію з Кримом, та послаблення української армії. Путін також визнає сильний тиск війни на російську економіку, зокрема він погодився, що у РФ “дійсно великі проблеми”, такі як вплив високої процентної ставки на невійськові підприємства.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.