Нова угода щодо надр: 100% фінансового інтересу у США
Джерело: “Економічна правда”, CNN
Угода між США та Україною передбачає створення комерційного фонду, у якому США володітимуть повним фінансовим інтересом, тоді як Україна здійснюватиме фінансування фонду.
Про це зазначено в тексті угоди, актуальному станом на вечір 21 лютого. Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо.
Відповідно до проєкту договору, Україна та США спільно керуватимуть комерційним інвестиційним фондом реконструкції. При цьому Сполучені Штати зберігатимуть за собою 100% фінансового інтересу у фонді.
Фонд має на меті подвоїти обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на кожен вкладений долар. Кінцева ціль – відновити ВВП України до показників кінця 2021 року.
Інвестиційний Фонд отримуватиме 50% чистих доходів від видобутку українських мінеральних і нафтогазових ресурсів для подальшого реінвестування в економіку України, зосереджуючись на розвитку видобувної та переробної інфраструктури, портів та інших ключових напрямів.
Проєкт угоди передбачає можливість спрямування доходів з інших українських джерел, які будуть узгоджені урядами України та США.
У разі деокупації обʼєктів, що перебували під окупацією Росії на момент підписання угоди, надходження від них можуть перевищувати 50%.
Внески з українських доходів до фонду триватимуть до досягнення суми, погодженої урядами. Уся некредитна фінансова допомога США, отримана Україною після підписання угоди, збільшуватиме встановлений поріг цих внесків.
США має намір надати фінансову допомогу Україні, розмір якої буде визначено окремою домовленістю.
Угода про створення Фонду не суперечитиме міжнародним зобов’язанням України та не перешкоджатиме її майбутній інтеграції до Європейського Союзу чи інших міжнародних об’єднань.
Україна та США домовилися негайно розпочати підготовку окремої угоди, що визначатиме деталі функціонування майбутнього Фонду.
За словами джерела, обізнаного з перебігом переговорів, проєкт угоди між Сполученими Штатами та Україною щодо рідкісноземельних мінералів та інших природних ресурсів “не той, який прийняв би президент Зеленський”.
“Це дивна пропозиція – намагатися отримати від країни, яка стала жертвою війни, більше, ніж вона витратила на свою оборону”, – повідомило джерело CNN.
США прагнуть отримати доступ до ресурсів України в рамках мирних переговорів, тоді як Київ вимагає гарантій безпеки та повернення окупованих територій.
Українська сторона все ще намагається домовитися про внесення поправок, оскільки поточний проєкт “не передбачає жодних американських зобов’язань, тоді як очікується, що Україна надасть все, що потрібно”.
Україна продовжує чинити опір підписанню угоди в її поточній редакції, попри кілька днів активного тиску з боку адміністрації Трампа.
У суботу міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що він говорив з держсекретарем США Марко Рубіо “про продовження орієнтованого на результат українсько-американського діалогу”.
- За даними ЗМІ, Сполучені Штати та Україна наблизились до підписання угоди про доступ США до українських рідкісноземельних металів.
- За повідомленням Reuters, представники США, які ведуть перемовини з Україною щодо угоди про рідкісноземельні метали, почали погрожувати припиненням доступу до Starlink у випадку не підписання документів.
Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.
Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.
Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.