Трамп сподівався, що Путін погодиться на перемир’я, але був розчарований — The Economist
Джерело: The Economist
Якщо президент США Дональд Трамп щиро вірив, що російський президент Володимир Путін прийме його пропозицію про тимчасово припинення вогню в Україні, то після розмови 18 березня він залишився розчарованим.
За підсумками розмови двох лідерів, яка тривала понад дві години, Путін погодився лише на частину запропонованих Трампом кроків щодо врегулювання війни: тимчасове припинення атак на енергооб’єкти та перемовини щодо припинення обстрілів інфраструктури у Чорному морі.
Ще одна домовленість яку сторонам вдалось досягнути зовсім не стосується війни. Мовиться про хокейні матчі між командами США та РФ.
Одразу після розмови Трампа і Путіна, як знак того, що будь-які домовленості будуть порушені, Росія випустила по Україні понад сотню БпЛА та кілька ракет.
Кремль, коментуючи розмову президентів США та РФ, щедро розхвалив Трампа за його “бажання допомогти досягти благородної мети припинення військових дій та людських втрат”. Також у Кремлі анонсували обмін полоненими з Україною у форматі 175 на 175.
Насправді ж Путін намагається дати Трампу хоч щось, аби в американського лідера склалось враження, що Кремль прагне завершити війну і водночас розсварити США та Україну, аби досягти своєї головної мети – взяти під контроль Українську державу.
Дональд Трамп коментуючи розмову з Путіним, написав у соцмережах, що вона була “дуже гарною та продуктивною”. Він наголосив, що це був перший крок, за яким послідує повне припинення вогню і “зрештою КІНЕЦЬ цієї жахливої війни”. Білий дім повідомив про “негайні” наступні перемовини на Близькому Сході.
Водночас у РФ заявили, що аби тимчасове перемир’я було ефективним, Україна повинна на ці 30 днів відмовитись від мобілізації та переозброєння, а США не повинні допомагати їй зброєю та розвідданими. При цьому Росія не вказала, чи дотримуватиметься таких же умов – припинення набору добровольців до лав армії, виготовлення озброєння чи купівлю озброєння з КНДР та Ірану, і купівлю обладнання з Китаю.
Стійкий мир, на думку Росії, повинен бути закріплений у “всеосяжній та довгостроковій” угоді, яка передбачатиме “усунення корінних причин” війни, тобто відмову України від НАТО та, в ідеалі, витіснення Альянсу з терен Східної Європи.
Одна з найважливіших деталей – Путін хоче домовлятись про мир у двосторонньому режимі, ймовірно, маючи на увазі домовленості США та РФ. Тобто, без участі України та Європи.
Президент України Володимир Зеленський сказав, що чекає на подробиці, але, схоже, схиляється прийняти угоду. Він не захоче знову стати тим, хто відкидає мир, після його суперечки з Трампом у Білому домі наприкінці лютого.
Зеленський давно закликає до припинення взаємних атак на енергетичну інфраструктуру, оскільки Росія використовувала безпілотники та ракети для систематичного руйнування енергомережі України.
Але нещодавно Україна завдала успішних контрударів за допомогою безпілотників по російських паливних складах і НПЗ. А минулого тижня вона розгорнула нову версію своєї крилатої ракети “Нептун” для атаки на НПЗ у Туапсе, приблизно за 480 км від лінії фронту. Тому для декого в Україні часткове припинення вогню важко прийняти.
“Ми вибиваємо з ладу їхні нафтопереробні заводи, і… вони хочуть заборонити нам. Тим часом вони продовжують йти вперед”, – сказало джерело в розвідці.
Попри всі свої обмеження, угода є демонстрацією того, як швидкі політичні зміни можуть змінити поле бою. Замість того, щоб пообіцяти підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, як це зробив експрезидент США Джо Байден, адміністрація Трампа наполягає на тому, що затяжна війна є аморальною, і турбується про ризик ядерної ескалації.
- Під час розмови глава РФ Володимир Путін погодився на обмежене припинення вогню, а не на повноцінне, на якому наполягали США і яке Україна вже прийняла.
- Аналітики ISW прокоментували телефонну розмову президентів США та РФ – Дональда Трампа та Володимира Путіна – наголосивши, що очільник Кремля досі ухиляється від прямої відповіді щодо 30-денного перемир’я.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.