Китай прагне мобілізувати всю націю для «боротьби зі шпигунством»

Джерело: Reuters

Китай планує заохочувати своїх громадян приєднуватися до контррозвідувальної роботи, включаючи створення каналів для повідомлення про підозрілу діяльність, а також системи відзначення та нагородження.

Необхідно створити систему, яка зробила б “нормальною” участь населення у контррозвідці, заявило Міністерство державної безпеки, що займається зовнішньою розвідкою та боротьбою зі шпигунством.

Заклик популяризувати антишпигунську роботу серед населення став наслідком розширення закону про контршпигунство в Китаї, який набув чинності у липні. Закон, що забороняє передачу інформації, пов’язаної з національною безпекою та інтересами, викликав занепокоєння у Сполучених Штатах.

Переглянутий закон дозволяє владі отримувати доступ до даних, електронного обладнання та інформації про особисте майно.

Політична безпека є пріоритетом національної безпеки, тоді як “ядром” політичної безпеки є безпека політичної системи Китаю, зазначив міністр державної безпеки Чень Ісінь у липні. Одначе додав, що “найважливішим є збереження лідерства та керівної позиції Комуністичної партії Китаю та соціалістичної системи з китайською специфікою”.

За останні роки Китай заарештував і затримав десятки китайських та іноземних громадян за підозрою в шпигунстві, зокрема й керівника японського виробника ліків Astellas Pharma в березні. Австралійський журналіст Чен Лей, звинувачений Китаєм у наданні державної таємниці іншій країні, перебуває під вартою з вересня 2020 року.

Заява Китаю про загрозу шпигунів сталася в той час, коли західні країни, особливо Сполучені Штати, звинуватили КНР у шпигунстві та кібератаках.

Як зауважили у Міністерстві державної безпеки, щоб захистити себе від шпигунства, Китаю “знадобиться участь свого народу в розбудові лінії оборони”.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.