«Є цілий ряд питань до Міносвіти»: що не так з новим підручником з історії України

Джерело: Марія Воротило/Facebook
Вчителька історії із Києва Марія Воротило опублікувала матеріали нового підручника з історії України для 11 класу, в якому йдеться, зокрема, про повномасштабне вторгнення. За її словами, “є цілий ряд питань до Міносвіти”.
Найперше учителька обурилась тому, що підручники з’явилися тільки в кінці березня, коли вже за 2 місяці учням потрібно буде складати Національний мультипредметний тест (НМТ).
“І що мене найбільше гнівить — це те, що підручник завершується 2024 роком.
Дивіться, у нас насправді між істориками є своєрідна домовленість — ми не обговорюємо професійно події, яким менш як 5 років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об’єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними. А якщо говорити про Україну — так такі “молоді” події є ще неймовірно тригерними. А ще влада, яка керувала державою у 2020 році і далі — досі при владі”, – пише педагогиня.
За її словами, тепер в 11 класі учні вивчають не тільки ковід, але і історію повномасштабної війни.
“І це дивна ситуація — обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти.
Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році і бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими малюками, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують. Весь цей матеріал проходить по всім їхнім тригерам. У багатьох дітей загинули або поранені батьки, багато хто воює. Мені з ними навіть 2014 обговорювати не просто, а тут — Буча 2022-го”.
Вчителька обурюється, бо каже, що не розуміє, за якими критеріями обирали, про що говорити, а про що — ні.
“От, наприклад, ви всі прекрасно пам’ятаєте НЕ підготовку до війни. Пам’ятаєте, як з осені 2021 всі бігали, хвилювались, нервували через чутки. Як активізувались ТРО, скільки було навчань. І яка спокійна була влада — із шашликами, планами на Великдень… а День Єднання пам’ятаєте? Як закликали не поширювати паніку. Як не була проведена евакуація (хоча б дітей!) з прикордонних територій, не закуплені ліки, майже повну відсутність укриттів. У підручниках про це ні слова. А варто насправді про це говорити, якщо вже ми підіймаємо на поверхню 2022 рік. І дітям варто запитати — а на їхню думку, враховуючи весь наш нинішній досвід, що треба було тоді робити?”
Також Марія Воротило вказує, що в темах про події повномасштабної війни немає карт, а діти не знають багатьох назв населених пунктів, про які йде мова.
“І знаєте, якщо вже обговорювати цю війну — то я б хотіла її обговорювати з точки зору людей. Бо ця війна про нас, про наші цінності, втрати, переоцінку себе, зміну світогляду. Я б хотіла прочитати у підручнику хоч одну історію про убитих цивільних і митців у окупації — хоча б про Володимира Вакуленка. Та Боже, у нас зараз стільки проєктів, які намагаються розповідати про це — а у підручнику тиша. Розкажіть про волонтерів. Чому у темі про 2014 рік про них говоримо, а тут тиша? Хіба “повернись живим” не зробили чудо? Назвіть імена найвідоміших людей або фондів, які доклали значні зусилля, аби врятувати країну у цьому вільному падінні. А ще я хочу почитати по військових. Наприклад, про Залужного. Чому єдина згадка про нього — це маленька фотографія і все? Дмитро Марченко – врятував Миколаїв і він заслуговує більше, аніж 1 речення. Або ж Да Вінчі — він би був класним натхненням для підлітків, а я жодного слова не знайшла про нього. І ще багато інших. І не сухі біографії, а класні моменти, які б оживили наших героїв, зробили б їх… не персонажами, а людьми. Мало місця у підручнику? Ну не соромтесь додавати QR-коди. Матеріалу цікавого вагон”.
За словами вчительки історії, описи цих нових тем “не прямо погані, але вони розчаровують”.
“Бо можна було б інакше. Зовсім інакше. І щось мені підказує, що з цим треба звертатись до міністерства, ніж до авторів. А, і так. Друзі, пишіть про своє життя у нотатках, щоденниках, записниках. Занотовуйте, що вас дивує, радує, ваші спостереження про цю війну. Бо потім вам і вашим дітям запропонують зовсім інший погляд на вашу історію”, – підсумовує Марія Воротило.
В коментарях до допису вона залишила посилання на підручник. Тема повномасштабного вторгнення розпочинається з 248 сторінки.
ОНОВЛЕНО 05.04.2025 19:00
У видавництві “Ранок” відреагували на негативні коментарі щодо підручника з історії України. Видавці підкреслили, що оновлене видання враховує сучасні виклики та важливість висвітлення актуальних подій, зокрема війни з Росією.
У видавництві запевнили, що підручник не містить жодних проявів пропаганди, а чітко демонструє агресію Росії, яка загрожує українській національній ідентичності. Видавництво наголосило, що тема війни є важливою для розуміння сучасної історії та її впливу на майбутнє країни.
Повідомляється, що над новим підручником з історії України працювали досвідчені автори Олександр Гісем та Олександр Мартинюк, які є співавторами багатьох підручників з історії. Для створення більш сучасних та інтерактивних матеріалів вони співпрацювали з журналістом Акімом Галімовим, який надав відеоматеріали з проєкту “Реальна історія”.
“Для нашої команди історія — це більше, ніж наука про минуле. Це також наука про теперішнє та його зв’язок із минулим. Вивчення сучасних подій, зокрема тих, які відбулися зовсім нещодавно та свідками яких ми є особисто, є не менш важливим, ніж розуміння попередніх епох. Особливо, коли ці події залишаються актуальними для нас й сьогодні та визначають наше майбутнє завтра”, – йдеться у повідомленні.
У видавництві вирішили відповісти на низку закидів, що виникли щодо підручника “Історія України. 11 клас”. Зокрема, видавництво запевняє, що в матеріалі повністю відсутні будь-які наративи або прояви російської пропаганди.
“Ми чітко зазначаємо, що цю війну почала Росія, а мета її агресії — знищення української державності та української нації. Прикро, що не всі змогли зрозуміти контекст та розрізнити причину від привода”, – додали у видавництві.
Повідомляється, що рішення додати розділ про повномасштабне вторгнення до підручника для одинадцятикласників є свідомим кроком з боку видавництва.
“Ця тема залишається актуальною для нас, і, як би нам усім не було від цього боляче, про це потрібно говорити, зокрема й на уроках у школі, зокрема й на уроках історії”, – йдеться у повідомленні.
У видавництві підкреслили, що ілюстративний матеріал для видання обирався ретельно.
“Кожна ілюстрація підручника повинна доповнювати його текстовий матеріал, допомагати якнайповніше розкривати тему. Це основний критерій під час вибору світлин для всіх розділів підручника”, – додали у видавництві.
У видавництві “Ранок” підкреслили, що повністю усвідомлюють складність теми війни для багатьох людей і важливість коректного подання цієї інформації, коли боротьба за незалежність ще триває.
“Команда видавництва “Ранок”, більша частина якої мешкає та працює в Харкові, розуміє це як ніхто інший. Карти воєнних дій, детальні інфографіки та схеми, додаткові фото та факти — усе це з’явиться в підручниках пізніше. Як хтось правильно зауважив, це має бути тільки тоді, коли вся інформація буде опрацьована та систематизована істориками”, – йдеться в повідомленні.
- Міністерство освіти і науки України оголосило про відкликання зі шкіл накладу підручників з української мови для 7 класу, в яких карта України зображена без Криму. Підручники будуть передруковані та повторно доставлені до навчальних закладів.
11 квітня відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів та День підводного човна. Церква сьогодні згадує священномученика Антипа.
За даними синоптиків у п’ятницю, 11 квітня, майже по всій країні очікуються опади та складні погодні умови.
Російські війська активізували бойові дії вздовж усієї лінії фронту. Про це повідомляють українські військові, свідчить зведення Генштабу та підтверджують коментарі військових для CNN. Хоча поки не зрозуміло, чи це початок масштабного весняного наступу, проте, масштаби бойових дій свідчать про намір Кремля продовжувати війну.
Український бойовий досвід у використанні німецького озброєння виявив перевагу простого озброєння над високотехнологічним, свідчить внутрішній звіт Бундесверу, з яким ознайомилися журналісти NDR, WDR та Süddeutsche Zeitung.
10 квітня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко повідомив, що НБУ розпочав перевірку діяльності Фонду Порошенка, благодійного фонду Roshen та громадської організації “Справа Громад”. Як він зазначив, “підстави для цього — надумані, а питання — абсурдні”.