Данія наближається до ратифікації оборонної угоди зі США, попри суперечку щодо Гренландії
Джерело: Reuters
У п’ятницю, 11 квітня, парламент Данії зробив важливий крок до ратифікації угоди про оборонну співпрацю зі Сполученими Штатами, яка розширює права американських військових на території країни, попри суперечку щодо Гренландії.
Данський уряд, який підписав угоду про двосторонню співпрацю у 2023 році, коли Джо Байден був президентом США, заявив, що це має вирішальне значення для зміцнення оборони Данії в той час, коли РФ розглядається як потенційна загроза для Європи через її трирічну війну в Україні.
У межах цих зусиль парламент Данії провів перше з трьох читань законопроєкту, а остаточне голосування планується до кінця червня.
Депутат Сімон Колеруп, представник Соціал-демократичної партії прем’єр-міністра Метте Фредеріксен, висловився на підтримку угоди.
“Було б абсолютно нерозумно відштовхнути Сполучені Штати, викинувши найважливішу оборонну угоду за багато років просто у смітник”, – сказав він.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також висловила підтримку цій угоді.
Ліві партії “Альтернатива” та “Червоно-зелений альянс” виступили проти угоди, однак очікується, що вона буде ухвалена завдяки підтримці пропозиції уряду меншості з боку кількох інших опозиційних партій.
Зазначається, що угода не поширюється на саму Гренландію, куди США вже мають широкий доступ завдяки оборонному пакту 1950-х років, а також на Фарерські острови, ще одну данську територію в Північній Атлантиці.
- За словами співрозмовника NYT, адміністрація президента США Дональда Трампа розробила план узяття Гренландії під контроль США. Його обговорювали на засіданнях Ради нацбезпеки, кільком міністерствам надіслали інструкції.
-
Білий дім готує оцінку вартості контролю над Гренландією, що є найбільш конкретною спробою реалізувати намір Трампа придбати цей данський острів, за словами джерел, обізнаних з питанням.
- 30 березня прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що Сполучені Штати не зможуть встановити контроль над островом, відповідаючи на нещодавню заяву Дональда Трампа.
26-річна туристка з Німеччини Кароліна Вілґа провела майже два тижні в самотньому виживанні в західноавстралійському плоскогір’ї. Її знайшли випадково – на узбіччі ґрунтової дороги, за 24 кілометри від покинутого авто, без взуття, знесилену, зневоднену й обліплену слідами від укусів комах. Поліція каже – це щастя, що вона взагалі вижила.
Громадська організація “Справа Громад” оголосила про розіграш оригіналу малюнка “Ми і є фортифікації”, створеного художником-аніматором Fill Feaouill. Кошти, зібрані під час благодійної лотереї, підуть на закупівлю нових екскаваторів для потреб оборони. Ініціативу підтримав п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, який особисто фінансує постачання техніки для будівництва фортифікаційних споруд.
Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences зі США оголосила про намір повернути до життя гігантського моа – безкрилого птаха з Нової Зеландії, який зник через кілька століть після прибуття перших людей на острови. Висота цього птаха сягала трьох метрів, а задніми лапами він міг завдати серйозного удару.
У селі Першотравневе Зміївської громади дерево впало на 56-річну жінку – від отриманих травм вона загинула на місці. У самому Харкові троє осіб постраждали внаслідок обвалення даху приватного будинку в Салтівському районі. Їм надають медичну допомогу.
Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.