Видобуток низки корисних копалин в Україні потребуватиме мільярдів інвестицій – WP

Джерело: The Washington Post

США та Україна 30 квітня підписали угоду про надра. Але, як зазначають у ЗМІ, реальна вартість цінності мінералів в Україні залишається невідомою.

Президент США Дональд Трамп припустив, що українські надра можуть вартувати трильйони доларів. Президент України Володимир Зеленський сказав, що мінеральні багатства Української держави “безцінні”.

Робота з видобутку та перероблення мінералів триває повільно, брудно та може потребувати нової обширної інфраструктури, з невизначеними витратами. На думку експертів, у більшості випадків це означає, що родовища мінералів не є економічно вигідними для розроблення.

На цей час іноземні інвестори неохоче реалізовують проєкти видобутку корисних копалин в Україні з низки причин, зокрема через війну та відсутність гарантій безпеки від США.

За підписаною угодою, буде створено “Інвестиційний фонд реконструкції США та України”, що дасть змогу обом країнам спільно працювати та інвестувати для швидкого економічного відновлення України, сказав міністр фінансів США Скотт Бессент.

Видобуток низки критично важливих мінералів, які шукають США, зокрема літій, графіт, уран і титан, “потребують мільярдів інвестицій”, зауважив Роберт Магга, директор SecDev – компанії, яка вивчала ресурси України перед зустріччю Трампа та Зеленського у Білому домі наприкінці лютого, яка завершилась скандалом і відтермінувала підписання угоди на кілька місяців.

Аналітики вважають, що отримання Штатами доступу до українських мінералів може стати довгостроковою ставкою.

Зокрема Віллі Ши, економіст Гарвардського університету, раніше заявляв, лише розроблення нової шахти може зайняти 10, а то і більше років.

Трамп після повернення у Білий дім виявив значну зацікавленість до критично важливих матеріалів, імовірно через занепокоєння, що Китай домінує в отриманні низки ресурсів. Він також згадував про надра на території Канади і Гренландії.

Найзначніше картографування мінеральних ресурсів України було проведено за радянських часів. Детальна інформація про ключові родовища корисних копалин, включаючи титан та літій, з того часу була засекречена. “Це дуже застарілий підхід”, – сказав Роман Опімах, колишній генеральний директор Української геологічної служби.

“Україна має значний мінеральний потенціал, але наскільки великий цей потенціал, ми просто не знаємо”, – сказав Род Еггерт, заступник директора Центру інновацій критичних матеріалів у Гірничій школі Колорадо.

Українські посадовці визнають, що значна частина мінеральних ресурсів країни перебувають на території, що окупована Росією, включаючи багатий на ресурси Донбас. За оцінками Міністерства оборони, 40% критично важливих мінералів розташовані на територіях, які зараз окуповані Росією, сказав Магга.

У деяких випадках ресурси, які США шукають від України, можуть бути недостатніми. У лютому Трамп заявив, що запропонована угода включатиме “рідкісноземельні елементи та інші речі”. Але Геологічна служба США не фіксує в Україні значні родовища рідкісноземельних елементів, категорії з 17 елементів з різноманітними високотехнологічними та промисловими функціями.

Відомо, що Україна має значні родовища літію, графіту, урану та титану — мінералів, які іноді помилково включають до рідкісноземельних елементів. Усі чотири елементи були перелічені Геологічною службою США як “критично важливі мінерали”, що свідчить про те, що їхні глобальні ланцюги поставок перебувають під загрозою.

Це важлива сировина для майбутнього. Літій і графіт мають вирішальне значення для акумуляторів, що живлять електромобілі, тоді як уран використовується для ядерної енергетики.

Титан, такий же міцний, як сталь, але приблизно на 45% легший, використовується у сплавах, важливих для комерційної аерокосмічної та оборонної промисловості.

Перетворення великих українських родовищ мінералів, таких як ільменіт, оксид титану та заліза, на “титанову губку”, що є першим етапом виробництва металу, вимагає інтенсивних та дорогих методів, і лише потім його можна поєднати у цінні сплави.

“Ключовим є процес обробки. Це брудно та енергоємно”, — сказав Ши.

США припинили виробництво титанової губки у 2020 році, посилаючись на високу вартість порівняно з дешевшим імпортом. Хоча Україна може виробляти титанову губку, її єдиний завод — Запорізький титаномагнієвий завод — зупинив виробництво, оскільки він розташований близько до лінії фронту.

Українська компанія “Велта” експериментує з новим, швидшим способом виробництва титанових сплавів. Але до його широкомасштабного використання може пройти кілька років, сказав Метью Мюррей, експосадовець адміністрації Обами, який очолює консультативну раду “Велти”.

Мюррей сказав, що сподівається, що угода між Україною та США дозволить збільшити інвестиції в проєкт, оскільки Трамп “явно має на увазі, що хоче мати змогу ефективніше конкурувати з Китаєм”.

Поки титан видобувається, інші українські ресурси залишаються невикористаними. Українська геологічна служба оцінює запаси літію в 500 000 метричних тонн — одні з найбільших родовищ у Європі та близько 3% світових поставок.

Але Україна не видобуває літій, частково тому, що родовища базуються на петаліті, типі мінералу, який робить видобуток та перероблення дорожчими, сказав Володимир Ланда, економіст київського Центру економічної стратегії.

Інфраструктура радянських часів досі домінує. Заваллівський графітовий рудник у центральній Україні не модернізувався з розпалу холодної війни. Перероблення графіту до стану, придатного для використання в акумуляторах, вимагає додаткових процесів, які коштуватимуть ще дорожче та є небезпечними для навколишнього середовища.

Тим часом єдиним виробником уранової руди в Україні є державний “Східний ГЗК”. Його витрати на видобуток настільки високі, що зараз він не може отримувати прибуток. До війни ядерна промисловість України залежала від урану з Росії.

Україна справді має великомасштабні видобувні підприємства поза межами критично важливих корисних копалин. Країна має величезні запаси залізної руди, яку вона використовує як сировину для своєї розгалуженої сталеливарної промисловості. Але там також домінують старі радянські технології. Війна завадила планам переходу на “зелену” сталь, яка використовує водень, а не викопне паливо, і вимагає іншого типу залізної руди.

Нафта і газ також згадувалися в обговореннях угоди і, ймовірно, швидше стануть економічно вигідними.

З іншого боку, результати критично важливих мінеральних проєктів можуть бути отримані лише через десятиліття.

“Це капіталомісткий бізнес, і це довгостроковий проєкт”, — сказав Опімах. Але, за його словами, це не означає, що він зрештою не окупиться. “Щоб задовольнити попит” на нові технології, “потрібні критично важливі корисні копалини”, — сказав він.

• Кремль підтвердив пропозицію глави Росії Володимира Путіна щодо співпраці з США у сфері видобутку рідкоземельних металів. Попри багаторічні зусилля російської пропаганди по демонізації образу США, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив про “широкі перспективи” економічної та інвестиційної співпраці між країнами.