Україна просить G7 удвічі знизити цінову стелю на російську нафту — до $30 за барель
Джерело: Reuters
Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Нинішня гранична ціна на російську нафту становить 60 доларів за барель.
З нашого погляду, розумна цінова стеля — це $30, — заявив Сибіга.
Відповідне звернення українського міністра прозвучало на тлі нових санкцій Європейського Союзу та Великої Британії проти Росії. Обмеження спрямовані зокрема на так званий “тіньовий флот” танкерів, а також фінансові компанії, що допомагають РФ обходити західні обмеження.
У Брюсселі також розглядають можливість перегляду граничної ціни на нафту. Так, за даними європейських посадовців, обговорюється зниження до $50 за барель.
До країн G7 входять Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Японія. Європейська комісія та голова міністрів фінансів єврозони також беруть участь у зустрічах міністрів фінансів G7.
Раніше повідомляли, що країни “Великої семи” шукають способи посилити обмеження ціни на російську нафту, оскільки прагнуть краще оцінити здатність Москви фінансувати повномасштабну війну проти України, повідомляють обізнані джерела.
Країни G7 нині обговорюють заходи від повного ембарго на будь-які операції з барелями російського походження до зниження цінової стелі — граничної вартості нафти, за якої західним компаніям дозволено з нею працювати.
За інформацією джерел Bloomberg, цінова стеля може бути знижена до $40, що на 45% нижче, ніж зараз коштує північноморський еталонний сорт Brent ($72,7 за барель), і на третину менше фактичних цін на російський сорт Urals: згідно з даними Reuters, він торгується по $60-61 за барель у портах Чорного та Балтійського морів.
Однак, поки що жодного рішення не прийнято, акцентують джерела. Зниження цінової межі, котра діє з грудня 2022 року, країни G7 обговорювали навесні минулого року, проте домовитися їм не вдалося: побоювання висловлювали США, на думку яких це могло призвести до підвищення світових цін на енергоносії.
- Доходи РФ від продажу нафти упали, порівняно з попереднім роком, уже другий місяць поспіль. Це викликано нижчими цінами на національну сиру нафту.
- Казахстан поставив за мету збільшити частку закордонних постачань нафти без російської допомоги. Міністр енергетики країни Алмасадам Саткалієв заявив, що обсяг такого експорту має зрости у 13 разів.
- Чехія не планує продовжувати виключення ЄС, котре дозволяє імпортувати дизельне пальне та інші нафтопродукти РФ, повідомило Міністерство промисловості та торгівлі.
- Через зниження цін на нафту доходи Росії від експорту впали до найнижчого рівня з лютого.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.