Росію усувають з глобального ринку алмазів – СЗРУ

Джерело: СЗРУ

Служба зовнішньої розвідки України поінформувала, що нині російські компанії масово втрачають активи за кордоном під тиском західних санкцій, націоналізацій та розриву партнерських відносин.

Десятки російських компаній, зокрема “Газпром”, “Сбербанк”, “Роснефть”, “Лукойл”, ВТБ, “Ростех”, “Росатом”, втратили основні активи за кордоном. Це, своєю чергою, вкрай негативно впливає на наповнення бюджету РФ через скорочення валютних надходжень, пояснили у розвідці.

Зауважується, що серед найгучніших випадків – позбавлення контролю над енергетичними проєктами, банківських ліцензій, а також вимушений вихід із великих інфраструктурних і оборонних контрактів.

До переліку приєдналася компанія “Алроса”, котру наразі вже повністю витіснили з ангольського алмазного родовища “Катока”. У СЗРУ пояснили, що це крок до усунення РФ з глобального ринку дорогоцінного каміння.

Так, на тлі стрімкого падіння виручки (-42 % за перший квартал цього року), накопичення нереалізованої продукції на $1,3 млрд та втрати індійського ринку збуту продукції російська “Алроса” скорочує персонал, зупиняє проєкти та відмовляється від дивідендів.

зрештою, компанія закінчила 2024 рік зі зростанням чистого боргу до $1,14 млрд та найгіршими фінансовими показниками за останнє десятиліття.

Читайте також: Росія почала продавати алмази сама собі

1 січня 2024 року в Європейському Союзі набула чинності заборона на імпорт з Росії непромислових природних і синтетичних алмазів, а також ювелірних прикрас з діамантами. Вже 3 січня Європейський Союз оголосив, що включив до списку санкції проти РФ найбільшого російського виробника алмазів “Алроса”.

У квітні 2022 року США відключили “Алросу” від банківської системи та заборонили прямі продажі на прибутковий ринок США.

Тоді як країни G7 заборонили імпорт російських алмазів з 1 січня та запровадили поетапне ембарго на торгівлю камінням протягом 2024 року згідно з угодою, спрямованою на обмеження одного з небагатьох провідних російських експортних товарів, яких все ще не торкнулися західні санкції.

18 грудня 2023 року Рада ЄС погодила дванадцятий пакет санкцій, котрий забороняє прямий і непрямий імпорт, купівлю або передачу алмазів з Росії, а також вводить нову заборону на імпорт скрапленого нафтового газу.

У листопаді Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що ЄС продовжить заборону на російські алмази після отримання достатньої підтримки з боку країн G7.

Вже 20 грудня 2023 року в РФ зреагували на ухвалений Радою ЄС дванадцятий пакет санкцій, заявивши, що їм “не становитиме труднощів” обійти західні обмеження. Тож експорт алмазів у 2022 році ще приніс Росії близько $4 млрд.

• Зусилля західних країн щодо підриву доходів Росії позначилися на експорті російських алмазів. Нині санкції проти російської нафти дозволили Індії стати одним із головних її покупців, водночас обійти алмазне ембарго найбільший у світі центр їхньої обробки не може.