Росія розірвала угоду зі Швецією про обмін інформацією щодо ядерних установок

Джерело: розпорядження уряду РФ

Росія офіційно денонсувала угоду зі Швецією, котра передбачала оперативне інформування про ядерні аварії та регулярний обмін даними щодо атомних об’єктів. Відповідне розпорядження підписав прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін.

Мова про угоду між урядом СРСР і урядом Швеції, підписану 13 січня 1988 року у Стокгольмі. Вона набула чинності 3 квітня того ж року та була частиною реалізації Конвенції МАГАТЕ про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії.

Документ зобов’язував сторони повідомляти одна одну про ядерні інциденти, які можуть призвести до транскордонного викиду радіоактивних речовин. Також передбачалося щорічне надання інформації про стан ядерних об’єктів, зокрема атомних електростанцій і сховищ відпрацьованого палива.

Угода охоплювала інциденти не лише на атомних станціях, а й під час транспортування, зберігання та використання радіоактивних матеріалів — включно з медичним, аграрним та космічним застосуванням.

Міністерству закордонних справ РФ доручили повідомити шведську сторону про припинення дії домовленостей.

Додамо, звіт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру свідчить, що усі дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль, у 2024 році продовжили інтенсивні програми модернізації, оновлюючи наявну зброю і додаючи нові її зразки.

  • Президент Польщі Анджей Дуда закликав Сполучені Штати розглянути варіант розміщення ядерну зброю на території Польщі з метою стримування ​​російської агресії.
  • Раніше в РФ прокоментували можливе розміщення ядерного озброєння на території Фінляндії, заявивши, що Москва “не залишить без відповіді” такий крок.
  • Британія почала переговори зі США щодо придбання винищувачів F-35A, здатних нести термоядерні бомби B61-12.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

У Вашингтоні відбулися ключові дебати щодо прав трансгендерних студентів у спорті, які можуть вплинути на законодавство 27 штатів. Судді намагалися з’ясувати, чи порушує заборона на участь біологічних чоловіків у жіночих змаганнях Конституцію та федеральні антидискримінаційні норми.

Через запровадження Росією режиму зовнішнього управління над іноземними активами, данський гігант Rockwool втратив контроль над усіма своїми заводами в РФ. Компанія має намір судитися, посилаючись на міжнародні інвестиційні угоди, хоча й оцінює шанси на успіх як вкрай низькі.

Один із робітників публічно назвав президента захисником педофілів, натякаючи на резонансну справу Джеффрі Епштейна. У відповідь американський лідер не стримав емоцій та вдався до образ.

Під час візиту на промислове підприємство в Детройті Дональд Трамп зробив низку неоднозначних заяв стосовно кризи в Ірані. Президент відмовився розкривати деталі свого звернення до протестувальників, порадивши представникам преси самостійно шукати відповіді.

Ситуація в Ірані загострюється: правозахисники повідомляють про тисячі жертв та масові арешти під час придушення протестів. Дональд Трамп публічно підтримав демонстрантів, тоді як офіційний Тегеран звинувачує США у вбивствах та підбурюванні до хаосу.