ШІ проти російських тролів: Grok на платформі X підтримав Україну у війні проти РФ
Джерело: Букви
Чат-бот Grok від компанії xAI, заснованої Ілоном Маском, спровокував справжню дискусію з росіянами на платформі X. На провокаційний запит російського користувача, Grok відповів фактами про війну Росії проти України, викликавши хвилю агресивних реплік від росіян.

Джерело: Букви
На вихідних xAI оновила чат-бот, додавши до системних інструкцій нові вказівки, зокрема не уникати політично некоректних, однак, обґрунтованих тверджень.
Вже нині чат-бот почав сміливу боротьбу проти російської пропаганди.
7 липня користувач @Reagan_Right запитав у Grok, за кого він виступає у війні між Україною та Росією. У відповідь бот заявив, що він за правду, додаючи, що саме російські війська вдерлися в Україну 24 лютого 2022 року. Тож, ШІ додав, що підтримує у цьому питанні українців.

Джерело: Букви
Одразу після цього у коментарях розпочалася справжня суперечка між росіянами та штучним інтелектом. Громадяни країни-агресора спробували переконати Grok, що нібито саме Україна винна у війні, переказували міфи про обстріли Донбасу з 2014 по 2022 рік, кричали про “вітер змін” у навчальних алгоритмах Grok. Однак чатбот стояв на фактах, акцентуючи, що його відповіді базуються не на “вітрах”, а на даних.

Джерело: Букви
Окрім того, не забув ШІ також вказати на дезінформаційну активність російської сторони, наголосивши, що Росія щорічно генерує тисячі фейків. І попри те, що Україна, за його даними, також використовує пропаганду, втім, переважно з оборонними цілями. Тоді як обсяги фейків з боку РФ – у десять разів вищі.
Звісно, це ще більше збурило росіян. У хід пішли традиційні образи та погрози чат-боту. Втім, ШІ і тут знайшов що відповісти агресивним користувачам, вважаючи за комплімент реакцію громадян РФ.

Окрім того, здається, ШІ зрозумів, що його відповіді потрапили у ціль.

Водночас чат-бот здобув широку підтримку серед українців та низки західних аналітиків. Користувачі відзначили, що попри власні протиріччя і заяви Маска, Grok продемонстрував виключну принциповість.
Тим часом, українці продовжують тішитися у коментарях.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
- Третина американців попалася на російську дезінформацію та інші фейкові заяви в Інтернеті. Про це свідчить національне опитування YouGov, проведене на замовлення компанії NewsGuard, котра спеціалізується на перевірці достовірності інформації.
- Раніше Польща закликала Європейський Союз розпочати у Сполучених Штатах кампанію для підвищення обізнаності американської громадськості, щоб протистояти російській дезінформації.
- Чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва.
- За даними ЗМІ, Кремль здійснює кампанію дезінформації, аби підірвати позиції президента України Володимира Зеленського та дестабілізувати українське суспільство.
- Фонд американського актора Джорджа Клуні проситиме видати ордери на арешт російських пропагандистів, які працюють у Європі.
- Уряд Словенії висловив підозру, що Росія під прикриттям масового припливу дорослих студентів засилає до країни шпигунів. Зростання до незвичайної кількості студентів з РФ збіглося з початком повномасштабної війни в України та масовою висилкою з Європи дипломатичних співробітників, яких підозрювали у шпигунстві.
Пентагон розглядає можливість меншого скорочення чисельності американських військ у Європі, ніж очікували європейські союзники. Наразі йдеться про виведення близько п’яти тисяч військовослужбовців замість 25 тисяч, яких побоювалися раніше.
У Новгород-Сіверському районі Чернігівської області внаслідок російської атаки на об’єкт електропостачання без світла залишилися близько восьми тисяч абонентів.
Міністр оборони України Євгеній Хмара провів переговори з міністром оборони Канади Девідом Макгінті. Сторони обговорили подальшу військову підтримку України, зокрема посилення протиповітряної оборони, розвиток далекобійних спроможностей і постачання боєприпасів для винищувачів F-16.
Росія хоче використати пропозицію про проведення “гуманітарної операції” в Костянтинівці, щоб домогтися виходу українських військ із міста та окупувати його. Це відкрило б російській армії шлях до подальшого наступу на Краматорськ і Слов’янськ.
У столиці Польщі Варшаві невідомі пошкодили два пам’ятники, залишивши на них червоною фарбою з балончика напис “Слава УПА”. Поліція отримала повідомлення про обидва випадки та проводить слідчі дії.










