Рада ухвалила виплату родинам загиблих у полоні військових

Джерело: пресслужба фракції “Слуга народу”

Верховна Рада 16 липня ухвалила в другому читанні законопроєкт №13168, яким вносяться зміни до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, врегулювавши порядок отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військового у полоні та прирівнявши смерть у російських тюрмах до загибелі на полі бою.

Сьогодні родини наших загиблих у полоні героїв змушені доводити у судах своє право на допомогу. Вони заслуговують на таку ж підтримку, як і рідні загинули в бою. Бо полон – це не мир, це продовження війни, – зазначив ініціатор, член Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко.

Ключова проблема полягала в тому, що причину смерті військових, тіла яких повертали з полону, встановлювали українські судмедексперти. І найчастіше вони фіксували загибель від хвороб. Через це родини отримували значно меншу допомогу, ніж за загибель на полі бою.

Ми знаємо, в яких нелюдських умовах перебувають наші військові у ворожому полоні. Хвороби, поранення, катування: все це може бути причиною їхньої смерті. Але навіть у полоні наші захисники залишаються військовослужбовцями. Тому законопроєкт чітко встановлює, що у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, незалежно від діагнозу чи причини смерті, родина має право на гарантовану державну допомогу – не менше 15 млн грн, – пояснив нардеп.

Одноразова грошова допомога призначатиметься також у разі отримання військовослужбовцем поранення, контузії, чи травми, якщо вони призвели до часткової втрати працездатності.

Нині термін, упродовж якого поранені військові могли подати документи на отримання компенсації становить лише три місяці.

Окрім того, законопроєкт уточнює прив’язку суми виплат до прожиткового мінімуму: він має враховуватись станом на 1 січня того року, в який встановлено інвалідність або інший відповідний статус.

  • Депутати Київради підтримали ініціативу мера стосовно надання матеріальної допомоги пораненим військовим, зареєстрованим у Києві.
  • Міністерство оборони України розпочало пілотний проєкт з реабілітації військовослужбовців, основним завданням якого є створення ефективного реабілітаційного простору за участі цивільних та військових закладів охорони здоров’я, соціальних служб та органів місцевого самоврядування.
  • 27 лютого уряд України запустив пілотний проєкт із протезування зубів ветеранам. Держава компенсуватиме витрати медичним закладам на лікування через Національну службу здоров’я України.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.