НАБУ як внутрішній ворог: Ніколов про нову фазу тиску на антикорупційну систему
Джерело: журналіст Юрій Ніколов/Facebook
Після обрання Дональда Трампа на посаду президента США, у діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відчулися суттєві зміни. Одним із перших кроків нової американської адміністрації стало припинення фінансування міжнародної комісії аудиторів, яка на той момент перевіряла діяльність керівництва Бюро.
За словами журналіста Юрія Ніколова, цей сигнал було сприйнято як згортання американської підтримки НАБУ як одного з ключових інструментів боротьби з корупцією в Україні. Європейські партнери, хоч і частково компенсували втрату, однак загальне ставлення Заходу до інституції суттєво змінилося. Ніколов зазначив, що за нової адміністрації США такі поняття як боротьба з корупцією та демократичні індикатори перестали бути пріоритетними.
На цьому тлі НАБУ втратило зовнішню легітимність, залишившись фактично лише з внутрішньою підтримкою. Як наслідок, почались системні атаки вже на внутрішньому політичному фронті. Так, сьогодні, 21 липня, Служба безпеки України провела близько 80 обшуків у межах операції з “нейтралізації російського впливу”, внаслідок яких було затримано одного регіонального детектива НАБУ. Підставою стало проживання його батька на території Росії.
Як зауважив Ніколов, в НАБУ готуються до інформаційної та процесуальної самооборони. Зокрема, активну роль у цьому відіграє пресслужба, яку очолює заступниця директора НАБУ.
Очікується подальше посилення тиску на антикорупційні інституції, зокрема НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), шляхом точкових атак на ключові ланки, що забезпечують ефективність їхньої роботи. За словами Ніколова, кожна нова атака може бути радикальніша за попередню.
“Малоросія сама себе не побудує”, — резюмував журналіст.
- У різних областях України проходять обшуки в співробітників НАБУ в межах спецоперації з “нейтралізації російського впливу” на бюро.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.