Україна отримає понад €3 млрд замість €4,5 млрд за програмою Ukraine Facility
Джерело: Юлія Свириденко
Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні 3,05 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility.
“Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні 3,056 млрд євро в межах Ukraine Facility. Це потужний сигнал довіри до нашого курсу реформ і здатності забезпечувати стабільність у найважчі часи”, – повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
Вона додала, що кожне таке рішення “наближає нас до сильної України в єдиній Європі”.
Зазначимо, що раніше речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомляв, що четвертий транш фінансової допомоги Україні у 2025 році за програмою Ukraine Facility буде меншим, ніж планувалося. Причина — Україна не виконала 3 із 16 обіцяних ЄС реформ.
Якби всі 16 реформ було реалізовано, Україні могли б виплатити 4,5 млрд євро. Єврокомісія оцінила 13 реформ як виконані та пропонує Раді ЄС виплатити Україні 3,05 млрд євро.
“Комісія оцінила 13 реформ як виконані та пропонує Раді ЄС здійснити виплату Україні в розмірі 3,05 млрд євро як четвертий транш у межах Ukraine Facility для України”, – сказав Гійом Мерсьє.
- За перший квартал 2025 року Україна втратила 1,5 млрд євро фінансової допомоги від Європейського Союзу через невиконання трьох маяків. У другому кварталі з 11 маяків поки що виконано шість. За словами народного депутата Ярослава Железняка, частину завдань можна було б виконати, якби не зняли їх з порядку денного Верховної Ради.
“Причому там немає ніяких політичних маяків. Просто ніхто цим не займався!!! І частину могли б зробити, якщо б не зняли з порядку денного і замість не поставили ліквідацію НАБУ та САП”, – написав нардеп.
Після хвилі гострої критики з боку США та правозахисників, Світовий економічний форум відкликав запрошення Аббаса Арагчі. Організатори визнали присутність іранського дипломата недоречною через трагічні події останніх тижнів.
Британська влада анонсувала перехід до більш гнучкого нагляду за конкуренцією на ринку. Нові пропозиції спрямовані на зменшення бюрократичного тиску на компанії, що супроводжується значними державними інвестиціями у сферу штучного інтелекту.
У вищому керівництві Чеської Республіки спалахнув гострий конфлікт через ініціативу передати Україні бойову авіацію. Президент Петр Павел звинуватив своїх політичних опонентів у егоїзмі після їхньої відмови продати чотири винищувачі L-159.
Напередодні парламентських виборів японська влада вирішила піти на безпрецедентні економічні кроки. Нова стратегія Санае Такаїті передбачає скасування податків на їжу та перегляд політики жорсткої економії для стимулювання інвестицій.
Президент Сирії Ахмед аль-Шараа та лідер США Дональд Трамп провели телефонні переговори щодо стабілізації ситуації в регіоні. Сторони зосередилися на збереженні територіальної цілісності Сирії та спільній протидії загрозам ісламського тероризму.