Чи шкідливо спати на животі? Пояснення фахівців
Джерело: Health
Сон на животі, хоч і має свої плюси, може створювати довготривалі проблеми для здоров’я спини та шиї. Лікарі пояснюють: у такому положенні голова змушена бути повернута набік, а хребет – у неприродному вигині. Це підвищує навантаження на тканини, провокуючи біль у шиї та попереку. Особливо ризик зростає, якщо матрац занадто м’який або подушка висока.
Є й певні переваги – зокрема, сон на животі може зменшити хропіння та апное сну. Але лікарі наголошують: ці плюси не компенсують ризики, адже неправильне вирівнювання хребта з часом лише посилює біль і напруження в тілі.
До того ж, ця поза може сприяти появі зморшок – обличчя постійно притиснуте до подушки. Для вагітних сон на животі взагалі не рекомендований: безпечніше спати на лівому боці, щоб покращити кровообіг та зменшити тиск на органи.
Фахівці радять, якщо вже звикли спати на животі, робити це на жорсткішому матраці, обирати тонку подушку або взагалі без неї, а зранку виконувати легку розтяжку. Найкращим же варіантом вони вважають сон на боці чи спині – так хребет зберігає природне положення, а ризик болю зменшується.
- Нове дослідження Оксфордського університету засвідчило, що відчуття сонливості є відповіддю на перевантаження енергетичних центрів мозку, зумовлене активністю мітохондрій.
На Ельгінському вугільному родовищі в Якутії 25 вересня стався вибух, унаслідок якого загинули четверо працівників, ще двоє дістали поранення. Про це повідомили російські ЗМІ та Слідчий комітет РФ.
За цей тиждень українські сили уразили сім стратегічних підприємств паливно-енергетичного та оборонного комплексів Росії на відстані від 200 до 1600 км від лінії фронту.
Столицю Таїланду Бангкок оголосили зоною стихійного лиха після масштабної повені, спричиненої сильними зливами. За 48 годин у місті випало майже 300 мм опадів, а метеорологічне агентство прогнозує нові грози протягом вихідних.
У ніч на 26 вересня українські військові уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї Росії.
Діти та підлітки, яким у Данії діагностували синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) або розлад аутистичного спектра (РАС), за останнє десятиліття стали більше схожими за певними характеристиками на загальну популяцію.