Словаччина не згадала Росію у контексті масованого удару по Україні

Джерело: МЗС Словаччини/X

У своїй заяві Міністерство закордонних справ Словаччини засудило масований обстріл Києва у ніч на 28 серпня. Втім, в оприлюдненому повідомленні відомство не вказало, хто обстрілював Україну ракетами та дронами.

Натомість, у заяві акцентували, що “послідовно” засуджують напади на цивільних “чи то в Україні, Газі чи деінде”.

Цивільна інфраструктура зазнала ударів під час нічних авіаударів в Україні, що спричинило нові жертви серед цивільного населення, зокрема дітей у Києві. Серед пошкоджених будівель – офіс Представництва ЄС, де також працюють словацькі співробітники. Словаччина послідовно засуджує напади на цивільне населення – чи то в Україні, Газі чи деінде. Такі дії підривають зусилля щодо досягнення миру, який має здійснюватися невідкладно та справедливо у нашому регіоні або на Близькому Сході. Мир не слід сприймати як належне, – наголосили у заяві.

Раніше представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ Кая Каллас зазначила, що провела розмову з членами дипломатичної місії ЄС в Україні, будівля якої зазнала пошкоджень внаслідок російської атаки.

Ваша рішучість продовжувати підтримувати Україну дає нам сили. Жодна дипломатична місія не повинна бути мішенню. У відповідь ми викликаємо російського посла в Брюсселі, – зазначила Каллас.

Додамо, у Києві кількість загиблих внаслідок комбінованої російської атаки зросла до 18 осіб.

29 серпня у столиці оголошено Днем жалоби за загиблими. У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності.

Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.