Усі країни НАТО довели витрати на оборону до цілі у 2% ВВП
Джерело: Reuters
Усі 32 країни-члени НАТО, за винятком Ісландії, у 2025 році вперше досягнуть цільового показника оборонних витрат у 2% ВВП. Відповідні дані містяться в офіційному звіті альянсу.
Таку ціль встановили ще у 2014 році після анексії Криму та російської гібридної агресії на Донбасі. Однак навіть у 2024 році, на тлі повномасштабної війни, десять держав-членів не виконували цього зобов’язання. Згідно з новою оцінкою НАТО, у нинішньому році всі країни альянсу досягнуть цільового показника, водночас для семи з них витрати складуть рівно 2,0% ВВП.
Показник у 2% ВВП зараз уже вважається застарілим. На саміті в Гаазі 25 червня члени альянсу домовилися про підвищення рівня оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. В офіційній заяві не згадувалася російсько-українська війна, втім, наголошувалося, що Росія становить “довгострокову загрозу для євроатлантичної безпеки”.
Нова структура витрат передбачає: щонайменше 3,5% ВВП на основні оборонні потреби; до 1,5% ВВП – на захист інфраструктури та інновації.
Наразі лише три країни східного флангу НАТО перевищили поріг у 3,5% ВВП на оборонні потреби: Польща (4,48%), Литва (4%) та Латвія (3,73%). Ці ж держави є лідерами альянсу за часткою оборонних витрат у ВВП.
Ще на початку січня Дональд Трамп закликав країни НАТО збільшити військові витрати до 5% ВВП.
- Голова Військового комітету НАТО зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість –десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- У НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Після зустрічі президента США Дональда Трампа та глави Росії Володимира Путіна, що відбулася 15 серпня на військовій базі в Анкориджі, російські літаки-розвідники почали майже щоденно з’являтися в зоні ідентифікації протиповітряної оборони Аляски.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації спільно з Міністерством національної оборони Польщі оприлюднили “Посібник безпеки” на майже 50 сторінок. У підготовці публікації взяли участь також Урядовий центр безпеки і кілька десятків експертів.
Пов’язані з Росією безпілотники спостерігають у східній німецькій землі Тюрингія за маршрутами, якими США та західні союзники постачають озброєння Україні. Американські та німецькі спецслужби вважають, що ці дані Росія може використати для майбутніх диверсій.
28 серпня МЗС України викликало посла Угорщини Онтала Гейзера після того, як Будапешт заборонив в’їзд командувачу Сил безпілотних систем ЗСУ Роберту Бровді (“Мадяр”).
Боронячи Україну від повномасштабного російського вторгнення, на фронті загинув український художник Кирило Гриньов. Він належав до мистецького об’єднання “P. Е. П.” (“Революційний Експериментальний Простір”).