Перші снаряди з нового заводу у Нижній Саксонії підуть в Україну – голова Rheinmetall

Джерело: Армін Папперґер в інтерв’ю DW

Голова правління німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Папперґер в інтерв’ю DW під час відкриття нового заводу з виробництва боєприпасів у містечку Унтерлюс у Нижній Саксонії розповів про його особливості, перші постачання в Україну снарядів калібру 155 мм та терміни запуску подібного заводу в Україні.

У нас хороші партнерські відносини з оборонною промисловістю України, – говорить Папперґер.

Топ-менеджер розповів про його особливості, постачання снарядів калібру 155 мм та терміни запуску заводу в Україні.

Це майже повністю автоматизоване виробництво. Ми можемо випускати 350 тисяч снарядів на рік – при тому, що в одну зміну працюють лише 40 людей. Я вважаю, що це дуже сучасно. Другий момент – це швидкість. Ми справді дуже швидко виробляємо продукцію.

Також, за його словами, перші 25 тисяч снарядів з цього заводу вже цього року відправляться в Україну.

Наступного року ми зможемо виготовити 150 тисяч і більше. А потім ми зростемо до 350 тисяч. Це як для Німеччини, так і для України.

Водночас Папперґер вкотре відзначив, що завод Унтерлюсі почали планувати пізніше, ніж в Україні.

Але заводу в Україні досі немає. Скажу так – ми можемо працювати краще… Цивільна частина ще не готова. Я вірю, що міністр (мова про міністра оборони України Дениса Шмигаля) подбає про це й виконає необхідне, і тоді завод з виробництва боєприпасів має бути готовий через 12-14 місяців.

27 серпня німецький концерн Rheinmetall AG відкрив поблизу Ганновера найбільший завод із виробництва артилерійських боєприпасів у Європі. В урочистій церемонії відкриття взяли участь гендиректор Армін Папперґер, віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль, міністр оборони Борис Пісторіус та глава НАТО Марко Рютте.

Зведення заводу розпочалося на початку 2024 року за участі колишнього канцлера Олафа Шольца. Підприємство розпочало тестові операції у другому кварталі 2025-го. Передбачається, що на повну потужність у 350 тисяч артилерійських снарядів на рік завод вийде у 2027 році.

Інвестиції у підприємство становлять близько €500 млн. З 2026 року тут планують випускати реактивні боєприпаси.

Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно глава компанії анонсував зведення заводу боєприпасів і фабрики з виробництва пороху у Болгарії.

Глава Rheinmetall також розповів про рекордний прибуток компанії. За його даними, компанія стала провідним промисловим партнером України, а загальний обсяг замовлень з моменту масштабного російського вторгнення у 2022 році становив близько 6 млрд євро. Додамо, з початку війни Росії проти України курс акцій найбільшого оборонного концерну у ФРН Rheinmetall збільшився удесятеро. Якщо 23 лютого 2022 року одна акція компанії коштувала 96,8 євро, то опівдні 26 лютого цього року – вже торгувалася на біржі Xetra вже по 968 євро.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.