Ветерани війни проти України становлять небезпеку для російського режиму – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.
У звіті зазначається, що демобілізовані військові можуть стати чинником кримінальної та політичної дестабілізації. Серед причин – психологічні травми, кримінальне минуле значної частини учасників війни, а також контраст між високими фронтовими виплатами та низьким рівнем життя у тилу. Повернення до мирних умов може спричинити соціальне напруження та сплеск злочинності.
Окрему загрозу становить участь у війні великої кількості осіб із місць позбавлення волі. За оцінками Федеральної служби виконання покарань РФ, на фронт було відправлено від 120 до 180 тисяч ув’язнених, значна частина з яких уже повернулася до російських міст. Це супроводжується зростанням кількості тяжких злочинів, скоєних колишніми військовими.
За даними з відкритих джерел, з 2023 року до військових судів надійшло щонайменше 989 кримінальних справ, пов’язаних із вбивствами та тяжкими тілесними ушкодженнями, що призвели до смерті. Кількість вироків за такими статтями постійно збільшується: 38 у 2022 році, 266 – у 2023-му, 346 – у 2024-му та 377 – лише за перші дев’ять місяців 2025 року.
Влада Росії реагує посиленням контролю. Федеральна служба виконання покарань отримала розширені повноваження щодо застосування спецзасобів проти ув’язнених – зокрема, кийків, електрошокерів, водометів і службових собак. Формально це пояснюється забезпеченням безпеки персоналу, проте фактично має на меті утримання контролю над агресивними групами колишніх військових і засуджених.
У Службі зовнішньої розвідки України вважають, що повернення на територію РФ осіб, які звикли до насильства та безкарності, створює потенційну загрозу для російської влади. За оцінкою відомства, саме ці групи можуть у майбутньому стати чинником внутрішньої дестабілізації та послаблення режиму Путіна.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.
9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.
9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.