Європарламент вимагає від Сербії запровадити санкції проти Росії, щоб вступити до ЄС

Джерело: пресслужба Європарламенту

Європарламент прийняв резолюцію, у котрій вимагає від Сербії привести свою зовнішню політику у повну відповідність з політикою Європейського Союзу, включаючи приєднання до санкцій проти Росії. Документ схвалили 22 жовтня на пленарній сесії Європарламенту у Страсбурзі.

Резолюцію підтримали 457 депутатів, проти — 103, ще 72 утрималися.

Європарламент підтвердив “прихильність перспективам членства Сербії в ЄС” за умови досягнення значного прогресу в галузі демократії, верховенства права, дотримання основних прав людини та “повної відповідності спільній зовнішній політиці та політиці безпеки ЄС, включаючи санкції проти Росії”.

У документі також зазначається, що сербське керівництво несе політичну відповідальність за посилення репресій, нормалізацію насильства та ослаблення демократичних інститутів через рік після трагедії в Новому Саді. Європарламент вимагав проведення прозорого судового розслідування щодо трагедії на залізничному вокзалі.

Зауважимо, раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції у межах турне Західними Балканами, заявила, що Белграду слід приєднатися до антиросійських санкцій Євросоюзу, щоб прискорити процес вступу Сербії до ЄС, заявку про який він подав 16 років тому.

Я вітаю досягнення країною 61% відповідності нашій зовнішній політиці. Але потрібно більше. Ми хочемо розраховувати на Сербію як на надійного партнера, – наголосила фон дер Ляєн. До цього Сербія послідовно відмовлялася приєднуватися до санкцій ЄС щодо російських енергоносіїв та товарів, тим більше, що вона майже повністю залежить від російського газу.

Сербія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році, у 2012-му країна набула статусу кандидата на вступ до альянсу і через рік розпочала переговори про приєднання до союзу.

Президент Александр Вучич заявив, що членство ЄС залишається стратегічним вибором Сербії та пріоритетом її зовнішньої політики.

І це не зміниться принаймні до наступних виборів, а, як я вірю, і після них, – сказав він. Белград зберігає курс на євроінтеграцію, попри всі складнощі, пов’язані з переговорами, зазначив сербський президент.

Зауважимо, раніше Вучич пояснив, що не підписав декларацію саміту “Україна – Південно-Східна Європа” через вимогу посилення санкцій проти Росії.

  • Зауважимо, Вучич заявив, що його країна готова відбудувати одне або два українських міста чи невеликого регіони, аби засвідчити підтримку Україні. Він запевнив, що Україна може розраховувати на Сербію в питанні гуманітарної сфери, а також політичної підтримки та територіальної цілісності. Глава Сербії вперше відвідав Україну з початку повномасштабного нападу РФ.
  • Начальник Генерального штабу Сербії Мілан Мойсилович повідомив, що Сербія розірвала низку контрактів на постачання російського озброєння. Причиною такого рішення стали санкції проти РФ.
  • Європейський Союз попередив президента Сербії Александара Вучича, що його участь у параді 9 травня в Москві може поставити хрест на євроінтеграційних прагненнях країни.
  • Сербія залишається відданою своєму курсу на вступ до Європейського Союзу та хоче прискорити свою європейську інтеграцію. Про це заявив президент Александар Вучич, який нещодавно відвідав Москву, де взяв участь у параді з нагоди 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні

Парламент Молдови на засіданні 24 квітня скасував режим надзвичайного стану в енергетиці, який діяв упродовж останнього місяця. При цьому керування ситуацією перейде в режим підвищеної готовності, що забезпечує швидку реакцію на ризики.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу зізнався, що у нього виявили рак простати. Злоякісну пухлину вже видалили й зараз він “у чудовій фізичній формі”.

Президент Володимир Зеленський повідомив про обмін військовополоненими. З російської неволі повернулися 193 українські воїни.

Український режисер Мстислав Чернов очолив журі премії “Золоте око” (L’OEil d’Or) за документальний фільм на Каннському кінофестивалі.

На сайті Кабінету Міністрів України збирає підписи електронна петиція, яка пропонує прирівняти засоби жіночої інтимної гігієни до медичних виробів, щоб знизити ставку податку на додану вартість (ПДВ).