Бельгія назвала три умови для вилучення заморожених російських активів на користь України
Джерело: The Moscow Times з посиланням на Politico
Реалізація плану Єврокомісії щодо надання Україні репараційного кредиту у 140 мільярдів євро коштом заморожених російських резервів наразі заблокована через позицію Бельгії. Як повідомляють високопосадовці ЄС, керівництво Єврокомісії та уряду Бельгії зустрінеться у п’ятницю, щоб обговорити вимоги Брюсселя та спробувати зняти суперечності.
Прем’єр-міністр Барт де Вевер висловив занепокоєння, що його країні доведеться повертати Росії кошти, які ЄС планує передати Україні зі рахунку Банку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear. Попри запевнення Єврокомісії, що повернення грошей можливе лише після завершення війни й виплати Москвою репарацій Києву, під час жовтневої зустрічі лідерів ЄС де Вевер зажадав чіткіших гарантій, аби захистити Бельгію від фінансових і юридичних ризиків.
Брюссель висунув три ключові вимоги:
Бельгія хоче усунути ризик, що Угорщина або будь-яка інша країна зможе накласти вето на санкції проти Росії. Ці санкції поновлюються кожні пів року й потребують одностайного рішення. Якщо цього не станеться, санкції автоматично скасовуються, що означатиме необхідність повернути Москві її активи.
Бельгія прагне, щоб інші держави ЄС розділили ризики, надавши фінансові гарантії за кредитом на випадок, якщо Росія вимагатиме повернення активів або доб’ється цього через суд. Єврокомісія запевняє, що такий сценарій можливий лише після того, як Москва компенсує Україні завдані збитки, однак Бельгія хоче мати гарантії негайної виплати компенсацій у разі потреби.
Брюссель закликає розглядати можливість надання цих гарантій не користуючись з національних коштів, а з чинного бюджету ЄС. Проте поки невідомо, чи є в Єврокомісії достатньо ресурсів для таких виплат, а також як їх узгоджуватимуть із наступним семирічним бюджетом Союзу, що має бути представлений у 2028 році.
Раніше Bloomberg повідомив, що Європейський Союз відтермінував ухвалення рішення щодо заморожених активів Росії до грудня. Як зазначили у виданні, причиною такого рішення стала позиція Бельгії.
Попередньо, Бельгія вимагає додаткових гарантій, щоб не нести фінансову відповідальність за можливі ризики, пов’язані з кредитами на €140 мільярдів. Наразі ж лідери ЄС доручили Єврокомісії підготувати нові варіанти рішень для розгляду на наступному саміті.
Мета полягає в тому, щоб до кінця року досягти остаточної угоди, — зазначили анонімні джерела.
ЄС планує використати прибутки від заморожених російських активів, розміщених у європейських банках, для допомоги Україні. Остаточне рішення тепер очікується на грудневому саміті лідерів Євросоюзу.
Плани ЄС також підтримують Велика Британія та Канада. США поки що ухиляються від приєднання до ініціативи.
Однак інші лідери у четвер висловили впевненість у тому, що план буде реалізовано, а президент Європейської ради Антоніо Коста заявив, що “сьогодні ми приймемо політичне рішення щодо забезпечення фінансових потреб України”, після чого буде проведено додаткову роботу над “технічними деталями”.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що це єдина альтернатива європейцям, які повинні “платити наперед”.
- У ЗМІ повідомили, як Євросоюз використовуватиме заморожені активи Росії на користь України.
- Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, що попросив інших лідерів ЄС дати гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені активи РФ використають для надання кредитів Україні.
- Кремль застеріг європейських лідерів від планів використати заморожені активи РФ на користь України.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.
Рада Європейського Союзу підтримала продовження антиросійських санкцій до 31 липня 2026 року.
У Коннектикуті родина загиблої 83-річної Сьюзан Адамс подала позов проти OpenAI, заявивши, що чат-бот ChatGPT посилив параноїдальні марення її сина, 56-річного Стейн-Еріка Соельберга, що зрештою призвело до трагедії. У серпні поліція виявила матір і сина мертвими в їхньому будинку в Ґрінвічі. Експертиза встановила: Адамс була вбита, а Соельберг наклав на себе руки.
Європейська комісія провела одну зі своїх найбільших логістичних операцій, передавши Україні повний комплект обладнання для теплової електростанції з Литви. Підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування усіх компонентів.